Підшкірні і внутрішньом’язові ін’єкції можуть стати причиною небезпечних ускладнень, одним з яких є медикаментозна емболія. 
Причини виникнення
Найголовніша причина розвитку патології — недотримання техніки здійснення ін’єкцій. Коли голка від шприца потрапляє в кровоносну судину, маслянистий розчин здатний закупорити артерію, викликавши тромбоемболію в цій зоні і некроз. Іноді захворювання виникає, якщо ін’єкція робиться в щільний інфільтрат, що з’явився внаслідок минулого уколу. Факторами ризику розвитку патології є:
- порушення асептичних вимог;
- прискорена інфузія;
- використання недостатньо розігрітого розчину.
Слід враховувати, що масляні розчини забороняється вводити внутрішньовенно. В умовах стаціонару подібні інциденти виключаються, проте в домашніх умовах пацієнти іноді некоректно застосовують медикаменти, що і стає причиною олійною емболії.
Ознаки та симптоматика
Прояви патології визначаються ділянкою локалізації закупорки кровоносної судини. Якщо крапля розчину дісталася до легеневих судин з системного кровотоку, у хворого з’являються такі симптоми:
- затяжний кашель;
- задуха і задишка;
- відчуття сорому у грудній клітини;
- посиніння шкіри верхньої частини тіла (ціаноз).
На ранніх етапах розвитку хвороба найчастіше проявляється слабо. При цьому у хворого відзначається біль на ділянці тіла, куди була зроблена ін’єкція. Після появи некрозу виникають важкі ознаки: набряклість, посиніння шкірного покриву, жар і інші негативні прояви.
Діагностика патології ускладнена тим, що вона може проявлятися по-різному. В якості первинних заходів обстеження лікарі здійснюють збір анамнезу і візуальний огляд хворого.
Для підтвердження діагнозу призначається загальний аналіз сечі і крові, УЗД, рентгенографія і біохімічний аналіз кров’яної сироватки.
Лікувальні заходи
Терапія олійною емболії націлена на ліквідацію закупорки кровоносних судин і нормалізацію кровопостачання тканин.
Забороняється лікувати патологію із застосуванням засобів народної медицини, тому що це може привести до вкрай небажаних наслідків, включаючи летальний результат. Народними засобами допускається користуватися лише після традиційного лікування для загального відновлення. Потрібно враховувати, що масляна емболія — вкрай небезпечний стан, тому зволікати зі зверненням до лікаря небажано.
Перша допомога
Заходи першої допомоги потрібні пацієнтам, у яких спостерігаються гострі стани (непритомність, зупинка дихальної функції та ін.). Треба подзвонити в швидку, а до приїзду медиків потрібно вжити таких заходів:
- покласти потерпілого горизонтально;
- зняти з нього предмети одягу, утрудняють руху або дихання;
- здійснювати реанімаційні маніпуляції, спрямовані на відновлення дихальної функції, до приходу медиків.
Після цього пацієнтові потрібна негайна госпіталізація.
Медикаменти
Пацієнту при масляній емболії показана особлива дієта і повний спокій. При гострих станах використовується кисень за допомогою спеціальних носових катетерів.
При відсутності позитивного ефекту від оксигенотерапии здійснюється респіраторне лікування.
Медикаментозна терапія залежить від вираженості, характеру симптоматики і місцезнаходження закупореного кровоносної судини. Найчастіше призначаються такі лікарські засоби:
- препарати-анальгетики для зниження температури;
- антибіотичні медикаменти для попередження розвитку інфекції;
- седативні засоби;
- кортикостероїди.
Додатково можуть призначатися інші ліки, наприклад диуретические препарати.
Оперативне втручання
Хірургічне втручання показане в найважчих випадках, коли медикаментозна терапія не призводить до позитивної динаміки.
Крім того, операція іноді потрібно для ліквідації наслідків захворювання. Так, при некрозі часто призначається хірургічне видалення відмерлих тканин.
Профілактика
Профілактичні заходи, спрямовані на попередження емболії, ґрунтуються на правильному підборі зон для ін’єкцій внутрішньом’язово і підшкірно. Також слід дотримуватися вимог інструкцій із застосування медикаментів. Підшкірно ліки рекомендується вводити в:
- підлопаткові зони;
- передню зовнішню частину стегна;
- бічні частини брюшніни;
- нижню зону пахв;
- зовнішню поверхню передпліччя.
При ін’єкції спочатку потрібно захопити шкірну складку, після чого зробити укол.
Внутрішньом’язово ін’єкції краще робити в зону сідниць. Також допускається робити уколи в тканини дельтоподібного м’язи і м’язів передньої частини стегна. Небажано робити уколи своїми руками, так як в такому випадку процес інфузії буде складно контролювати. Краще скористатися допомогою медиків або родичів, у яких є хоча б мінімальний досвід.
Слід також дотримуватися такі правила:
- зона уколу повинна бути ретельно продезінфікована;
- довжина голки повинна бути не менше 6 см.
Для початку в зону уколу потрібно акуратно ввести голку, яка ще не контактувала з ін’єкційним розчином, а після цього до неї приєднати шприц з медикаментом і здійснити введення.
З метою профілактики бажано регулярно відвідувати лікаря і проходити огляди, щоб своєчасно виявити хворобу і уникнути невірного використання масляних препаратів.
Загрузка...
