Після третього інсульту прогнози і шанси на виживання, а потім і реабілітацію хворого різко погіршуються. Проблеми, які виникають у пацієнта, який переніс третій інсульт, сильно ускладнюють йому комунікацію з оточуючими людьми. У частини хворих страждають інтелектуальні навички, виникають складності в самообслуговуванні. Третя поразка головного мозку ішемічним або геморагічним інсультом може привести до летального результату. Якщо людина вижила після апоплексичного удару, то повинно бути проведено лікування з подальшим тривалим періодом реабілітації.
Симптоматика наближається інсульту
Людина повинна своєчасно вжити заходів, якщо у нього вже було 2 інсульту і він помітив такі ознаки:
Якщо поруч немає лікаря, то для впізнання захворювання знаходяться поруч з хворим людям, можна використовувати 4 ознаки інсульту (вони проявляються при гострому порушенні кровообігу в мозку):
Від чого залежить прогноз після трьох інсультів
Лікарі визначили чинники, що впливають на виживаність хворого після третього інсульту:
Контролюючи другу групу показників, лікарям вдається в деяких випадках вилікувати пацієнта, який переніс 3 інсульту. Але це відбувається досить рідко.
При третьому інсульті наслідки найчастіше призводять до загибелі хворого протягом 2-5 днів. Якщо людина вижила, то можливі ускладнення:
Крім зазначених явищ, може спостерігатися периферійна невропатія, розвиток психозу і кома. Кожне із зазначених ускладнень має свою симптоматику, яку повинні враховувати лікарі. Наприклад, набряк мозку характеризується головним болем, онімінням шиї, запамороченням, погіршенням зору та іншими ознаками.
Судоми можуть виникати на будь-якій групі м’язів при великому крововиливі в мозок.
Найчастіше після третього апоплексичного удару у хворого розвивається параліч кінцівок, який проходить без атрофії м’язових структур.
Наслідком поразки лівої половини мозку виступає афазія. Людині при відновленні потрібна допомога логопеда, тому що він втрачає навички мовлення, не може нормально слухати. Щоб відновити всі навички мовлення і письма, треба починати лікування пацієнта протягом перших 2 тижнів після удару.
Раннє і пізніше діагностування хвороби
Великий вплив робить на кінцевий результат реабілітації раннє виявлення порушення кровообігу в мозкових структурах. Якщо це вдалося, то лікар спочатку проводить оцінку стану хворого за наступними показниками:
Хворому проводять обстеження за допомогою МРТ, визначаючи обсяг ураженої хворобою тканини. Після цього пацієнтові ставиться діагноз, і розглядається прогноз на реабілітацію. Фактично це спроба спрогнозувати, що може статися з хворим в перший місяць після інсульту.
Сума балів за шкалою захворювання дозволяє лікарям припустити, що буде з пацієнтом після чергового інсульту. Різко посилюються шанси хворого на одужання, якщо йому немає 40 років, у нього є чоловік або дружина. Шанс на успішну реабілітацію може дати низька (у порівнянні з іншими пацієнтами) температура тіла під час гострої стадії хвороби.
Умови реабілітації поліпшуються, якщо в перші 7 днів після інсульту у людини спостерігається позитивна динаміка, яка вказує на деяке поліпшення стану пацієнта. Такі хворі швидко відновлюють навички мови і рухові функції.
При пізньому діагностуванні інсульту у людини (воно проводиться через 30 днів після розвитку хвороби) лікарі оцінюють стан і шанси на його одужання виходячи з таких факторів, як:
Після врахування всіх зазначених чинників лікарі роблять прогноз на відновлення конкретного хворого після інсульту. Якщо лікування можливо, то хворому виписують відповідні препарат. Повне одужання відбувається тільки у 12-15% від загальної кількості пацієнтів з інсультом.
Несприятливий результат виникає при наявності у хворого порушення сприйняття і свідомості, стійкого паралічу кінцівок, ознак нетримання сечі.
Які умови необхідні для сприятливого прогнозу
Виживають пацієнти, яких вчасно визначили в стаціонар. Це повинно відбутися протягом 2-5 годин після третього апоплексичного удару.
Шанс на одужання різко зменшується, якщо у людини були виявлені психічні порушення. Прогноз буде сприятливим для людей, у яких третій апоплексичного удару стався на тлі відсутності вираженої неврологічної симптоматики.
Коли у пацієнта руху руками і ногами відновлюються протягом 90 днів після паралічу і парезу, в деяких випадках лікарям вдається повністю реабілітувати здоров’я такого хворого. Через 6-7 місяців 50% людей з такими симптомами можуть перейти на повне самообслуговування. У 30% хворих залишається необхідність стороннього догляду.
Якщо людина, котрий переніс третій апоплексичного удару, самотній, то у нього менше шансів на відновлення, ніж у хворих, які живуть в сім’ях.