У крові виявляється прямий і непрямий білірубін. Ця речовина є компонентом жовчі. Його синтез відбувається в момент розпаду складних білків крові, що містяться в червоних кров’яних тільцях. Значення цього показника дає уявлення про функціонування жовчовивідних шляхів і печінки.
Відмінності фракцій і для чого вони потрібні
У клітинах селезінки, кісткового мозку і печінки розпадаються червоні кров’яні тільця, вивільняючи гемоглобін. В результаті ланцюжка біохімічних реакцій білкова частка молекули перетворюється в білірубін. Відмінність пов’язаного і вільного типів з’єднання виражається в наступному:
Речовина в складі жовчі досягає кишечника, де відбувається відщеплення глюкуронової кислоти і перетворення в іншу речовину — уробіліноген. У тонкому кишечнику частина цього з’єднання потрапляє в кровотік, а інша частина виводиться.
Важливий своєчасний висновок з організму продукту розпаду молекул гемоглобіну. Через порушених процесів перетворення непрямої фракції відбувається збільшення рівня білірубіну в крові. Ситуація супроводжується інтоксикацією.
Нормальні значення
Існує поняття загального показника, який свідчить про сумарний рівень обох фракцій:
Для визначення клінічної картини має значення співвідношення фракцій в показнику. Непряма займає близько 80%, пряма — 20%:
На бланках різних лабораторій можуть відрізнятися зазначені нормативи в залежності від статі і віку пацієнта.
Причини відхилень
В окремих випадках спостерігається зниження кількості білірубіну. Це може відбуватися при вагітності, ішемічної хвороби серця або внаслідок прийому аскорбінової кислоти.
Найчастіше зустрічаються ситуації, коли показник підвищується. Перевищення норми непрямої фракції говорить про збільшення розпаду гемоглобіну. Якщо підвищений прямий білірубін, ситуацію пов’язують з порушенням відтоку утворилася жовчі. Однією з причин може стати закупорка жовчовивідних проток.
Основні причини підвищення загального показника:
Викликати порушення можуть такі патології:
При порушенні утилізації білірубіну погіршується загальне самопочуття, розвивається синдром роздратованого кишечника. При підвищенні рівня речовини спостерігається інтоксикація, тому що з’єднання проникає в клітини і вони руйнуються. Порушення можуть торкнутися структури головного мозку, центральну нервову систему і дихальні шляхи.
Після отримання результатів лабораторного дослідження лікар визначає захворювання або призначає додаткову діагностику для уточнення діагнозу. У ряді випадків розглядається також рівень холестерину і інших показників. Лікування спрямоване на усунення фонового захворювання.