Протигерпетичний імуноглобулін використовується в комплексному лікуванні захворювання. Його застосування доцільно лише в тих випадках, коли організм людини не здатний впоратися з інфекцій самостійно, в результаті чого спостерігаються дуже часті рецидиви, важкий перебіг кожного загострення, поширена локалізація висипань, формування ускладнень. Цей препарат вводять виключно за рекомендацією фахівця і під медичним наглядом. Адже імуноглобулін — серйозне ліки, що володіє властивостями впливати на імунітет людини. 
Склад і особливості впливу
Імуноглобулін проти герпесу 2 типу містить готові антитіла до цього вірусу. Їх титр становить не менше 1: 640. З додаткових компонентів присутні натрію хлорид і стабілізатор.
Препарат випускається у формі розчину для ін’єкцій. Це безбарвна або білувата рідина, яка не містить сторонніх домішок. За умови тривалого зберігання не виключено виникнення незначно осаду. Це є нормальною реакцій, і при струшуванні він швидко розчиняється.
Імуноглобулін на етапі виготовлення в обов’язковому порядку підлягає ретельному дослідженню, завдяки чому можна бути впевненими у відсутності антитіл до вірусу імунодефіциту людини 1 та 2 типу, а також гепатитів В і С. 
Принцип дії лікарського засобу полягає в тому, що в ньому містяться готові антитіла проти Herpes Simplex 2 типу. Імуноглобулін здатний нейтралізувати вірус герпесу, завдяки чому досягається зменшення кількості патогена в крові і придушення активності інфекційного процесу.
Додатковим позитивним властивістю протигерпетичною імуноглобуліну є імуномодулюючу дію. Завдяки впливу на всі складові імунної системи досягається активізація власних захисних сил організму. Це підвищує неспецифічну резистентність.
Показання та протипоказання до призначення
Протигерпетичний імуноглобулін від герпесу входить в комплексне лікування захворювань, спровокованих Herpes Simplex 2 типу. До них відносяться:
- генітальний герпес у жінок;
- статевий герпес у чоловіків;
- урогенітальний герпес під час вагітності.
Крім того, показанням до призначення специфічного імуноглобуліну є імуносупресивні стану. Зокрема, обумовлені тривалим застосуванням противірусних препаратів в боротьбі з цією інфекцією.
Як і будь-який медикаментозний засіб, противогерпетический імуноглобулін має обмеження до призначення. Його категорично заборонено вводити людям, у яких в анамнезі реєструвалися реакції непереносимості препаратів крові, зокрема білка, отриманого при виділенні антитіл з плазми інших людей. Також небажано використовувати препарат в лікуванні урогенітальної інфекції пацієнтам, що страждають множинними алергічними реакціями. Адже ніхто не зможе дати гарантію, що у цієї людини відсутня непереносимість білка крові. При наявності факторів ризику введення імуноглобуліну проводиться на тлі антигистаминной терапії.
До протипоказань відносяться серйозні патології кровотворної системи і сполучної тканини. Інші важкі соматичні недуги не є обмеженням для призначення імуноглобуліну. Однак попередньо слід проконсультуватися з вузькопрофільних фахівцем і стабілізувати стан хворого. Введення ліків провести на тлі відповідного лікування. 
Імуноглобулін дозволений до застосування під час вагітності, оскільки не впливає на ріст і розвиток плода. Це підтверджено численними клінічними випробуваннями. Терапія при годуванні грудьми дозволить не тільки поліпшити самопочуття жінки, а й передати з молоком антитіла проти Herpes Simplex 2 типу немовляті.
Це ускладнення виникає через короткий проміжок часу після попадання ліки в кров. Тому хворий в обов’язковому порядку в перші 30 хвилин повинен перебувати в лікувальному закладі під медичним наглядом. 
Введення ліків і дози
Необхідну схему лікування і дозування може підібрати тільки лікар на підставі збору анамнезу, огляду пацієнта і результатів лабораторних обстежень (визначення титрів IgM і IgG в сироватці крові).
При необхідності лікування генітального герпесу у вагітної жінки можливе додаткове введення препарату внутрівагінально. В цьому випадку терапевтичний курс проводиться в 2 етапи.
Перший — не раніше ніж після 12 тижнів вагітності, оскільки в 1 триместрі відбувається закладка і формування всіх життєво важливих органів і систем. І другий — після 36 тижнів, особливо якщо мають бути фізіологічні пологи . Це дозволить не допустити інфікування дитини під час проходження родових шляхів.
Протигерпетичний імуноглобулін дозволений до використання разом з іншими противірусними засобами. Однак не рекомендований до призначення при необхідності проведення вакцинації проти кору, паротиту, краснухи та вітряної віспи. Це пов’язано з тим, що він має здатність знижувати активність вірусів, в результаті чого організм не зможе виробити достатній імунітет. Щоб уникнути цього, вакцинацію проти даних інфекцій доведеться повторити через 3- 12 місяців після протигерпетичною лікування. Конкретний термін залежить від того, проти якого захворювання необхідно робити щеплення.
Застосування імуноглобуліну показує хороші результати в лікуванні герпесвірусної інфекції. За допомогою препарату можна прибрати неприємні симптоми цього захворювання, досягти стійкої ремісії і уникнути частих загострень.
Загрузка...
