Хворі, які страждають патологіями серцево-судинної системи схильні до розвитку інфаркту. Одним з нетипових проявів захворювання є абдомінальна форма інфаркту міокарда, що супроводжується хворобливістю черевного простору, печією, відрижкою. Такі симптоми можуть ввести в оману не тільки хворого, але й лікаря, в результаті чого важке захворювання діагностуватимуть несвоєчасно.
Симптоматика
Больовий синдром локалізується в верхній частині очеревини, в надчеревній зоні, а також в зоні серця і за грудиною. У разі виникнення болю не в перший раз пацієнти відзначають посилення хворобливих проявів інфаркту, описують біль як здавлюючу і важку. Прийом нітрогліцерину, який допомагав раніше, не приносить полегшення.
Хворобливий стан найбільш часто проявляється після фізичної або емоційного навантаження, під час їди. Абдомінальна форма інфаркту міокарда, симптоми якої характеризуються поступовим наростанням, супроводжується наступними станами:
- розлад кишечника;
- нудота;
- блювота;
- здуття;
- зниження м’язової активності органів травлення;
- тахікардія;
- зміна рівня артеріального тиску.
Перераховані ознаки в більшості випадків не виявляються одночасно, для захворювання характерно часткове поєднання хворобливих відчуттів. При візуальному огляді у хворого відзначається блідість поверхні шкіри, посиніння губ, інтенсивне потовиділення. Пацієнт відчуває стан тривоги.
Особливості діагностики
Інфаркт міокарда, абдомінальний форма якого потребує проведення спеціалізованої діагностики, попередньо виявляється за допомогою збору анамнезу і скарг пацієнта. Лабораторні дослідження при даній патології не завжди інформативні, тому що зміна складу крові не є особливістю захворювання. Також для екстреної діагностики не підходить вивчення ферментного складу крові.
Деякі аналізи, які застосовуються для виявлення панкреатит, не підходять при підозрі на інфаркт в зв’язку з тривалістю обробки матеріалу. Проведення електрокардіограми дозволяє виявити симптоми відмирання тканин серцевого м’яза, але вдається встановити даний факт лише на наступну добу.
Абдоминальную форму патології серця, що супроводжується черевної болем, блювотою і нудотою важко відрізнити від гострої фази гастриту, панкреатиту та інших патологій шлунково-кишкового тракту. Гастрозаболеванія, як і хвороба серця, можуть супроводжуватися підвищенням температурних показників тіла і зміною концентрації лейкоцитів. У зв’язку з цим важливо звернути увагу на збір анамнезу, так як наявність попередніх нападів стенокардії або холециститу дозволяють з більшою ймовірністю зробити висновок про те чи іншому захворюванні.
Для інфаркту характерні наступні особливості, виявити які може медичний фахівець:
- хворобливі відчуття охоплюють праве підребер’я, подложечную зону, грудину;
- повторний огляд, проведений через 60 хвилин, виявляє біль в зоні серця і лівої руки;
- хвилеподібний характер і поступове наростання хворобливих проявів;
- напруженість м’язів живота не характерна для інфаркту.
Важливу роль при виявленні інфаркту міокарда грає результат ЕГК, який підтверджує або спростовує наявність серцевої патології. У разі сумніву в діагнозі дане дослідження проводиться в максимально короткі терміни.
Перша допомога і лікування
Абдомінальний інфаркт вимагає лікування в стінах стаціонару. Будь-який різновид некрозу серцевого м’яза потребує проведення наступних заходів:
Від оперативності проведення перерахованих процедур залежить вірогідність одужання пацієнта.
У разі сприятливого перебігу захворювання людина знаходиться в спеціалізованому стаціонарі близько 35 діб. В комплексне лікування доктора включають курсове застосування препаратів, що знижують тиск, зменшують кількість циркулюючої крові, противоаритмические медикаменти.
З метою зменшення тромбоутворення використовуються антикоагулянти, прийом яких контролюється за допомогою коагулограми. Таке дослідження дозволяє уточнити стан системи згортання функції крові, що необхідно для уникнення шлунково-кишкових кровотеч, характерних при абдомінальному варіанті інфаркту міокарда.
У терапію патології серця фахівці включають прийом наступних груп препаратів:
- противоаритмические;
- знижують артеріальний тиск;
- гепатопротектори;
- засоби, що містять магній;
- вітаміни;
- медикаменти для зниження рівня кислотності шлунка;
- ліки для запобігання вироблення жовчі;
- речовини, що стимулюють роботу кишечника.
Для пацієнтів кардіологічних клінік обов’язковим є виконання комплексу лікувальної фізкультури. Такі вправи розраховані на тривалий термін і дозволяють пацієнтам відновити фізичну форму і повернути м’язам тонус. Також важливим фактором при лікуванні інфаркту є дотримання дієти, що щадить.
У важких випадках пацієнту може знадобитися хірургічне втручання. Подібні маніпуляції є дорогими і вимагають тривалого знаходження в стінах медичного закладу.