Протягом більшої частини XX століття усиновлення мало на увазі під собою в основному повну ізоляцію від біологічних батьків дитини і називалося В «закритимВ». Одного разу прибувши в сім’ю, малюк в більшості випадків не контактував з такими родичами. Винятком були ті діти, які шукали зустрічей з мамою і татом вже будучи дорослими. Згідно зі статистичними даними, зсув стався в 1990 роки, коли приймають в свою сім’ю прийомних дітей люди почали визнавати переваги У «откритихВ» усиновлень, при яких прийомні сім’ї мають постійну взаємодію з біологічними батьками малюка.
Дослідження показало, що кращим варіантом і для прийомної дитини, і для його нових батьків, і для його кровних батька і матері буде розповісти йому в потрібний момент, що він росте і виховується в чужій сім’ї. Відкрите спілкування сприятливо впливає на розвиток дітей, а їх біологічні батьки по достоїнству оцінили таке нововведення.
В ході експерименту вчені досліджували більше 165 сімей і знайшли теми для розмови, які допоможуть встановити дружні відносини між дитиною, його новою сім’єю, а також з його біологічними батьками. Крім того, фахівці з’ясували, що прийомні батьки не особливо бажають спілкуватися з кровними родичами їх усиновленої дитини.
Дане дослідження було опубліковано в журналі соціальних і особистих відносин (The Journal of Social and Personal Relationships).
Загрузка...
