Механізм розвитку ендометріозу тіла матки

Ендометріоз тіла матки, або аденоміоз — гінекологічне захворювання, при якому відбувається атиповий розростання ендометріальних клітин всередині органу та за його межами. Патологічний процес на ранніх стадіях не відрізняється яскраво вираженою симптоматикою, тому пацієнтка може навіть не здогадуватися про розвиток хвороби. Якщо вчасно не почати лікування, поступово це може привести до проблем з зачаттям. Ендометріоз часто стає причиною жіночого безпліддя.

Механізм розвитку патології

Що таке ендометріоз тіла матки? Відмітна особливість даної патології — розростання ендометрія (слизового шару матки). У міру посилення захворювання атипові вогнища розростання можуть поширитися на всю черевну порожнину, заважаючи нормальному функціонуванню життєво важливих органів.

Стінка матки має три шари: Чому виникає ендометріоз матки?

При розвитку захворювання атипові клітини, морфологічно подібні до ендометріальною тканинами, розростаються за межами внутрішнього маткового шару. В осередках захворювання, так званих ендометріоїдних гетеротопій, під час кожного циклу відбуваються ті ж зміни, що і в функціональному ендометрії.

Патологія негативно позначається на репродуктивних можливостях. Симптоматика може різнитися залежно від швидкості поширення осередків ураження і розмірів гетеротопий.

Класифікація ендометріозу матки

Існують наступні морфологічні різновиди аденомиоза:

• Дифузний ендометріоз тіла матки — характеризується впровадженням ендометріальних клітин в м’язовий шар матки. Протікає без формування вузликів або чітко окреслених гетеротопий.
• Вузловий ендометріоз матки — супроводжується появою в міометрії одиночних або численних вузлів, які не мають капсул.
• Вогнищевий ендометріоз — проявляється ураженням чітко окреслених ділянок м’язового шару матки.

Важливо! Дифузна форма ендометріозу найбільш небезпечна. При цій патології стінки матки товщають до 5 см, нерідко утворюються кістозні утворення з кров’яним вмістом.

Залежно від глибини проникнення клітин ендометрія в міометрій, виділяють наступні ступені хвороби:

Ендометріоз тіла матки 1 ступеня при своєчасному лікуванні не впливає на репродуктивні функції. При 1 і 2 ступеня захворювання жінки після гормональної терапії благополучно вагітніють і народжують дітей. У запущених формах аденоміозу можливі серйозні ускладнення, аж до того, що в товщі маткової стінки можуть з’являтися Свищева ходи, що виходять в тазову порожнину.

Причини аденомиоза

Один з основних питань, яке задають пацієнтки: що ж це таке ендометріоз тіла матки? Вчені до цих пір не з’ясували, чому виникає аденоміоз. Існують лише гіпотези про те, яким чином з’являються патологічні вогнища:

• формуються з метаплазированного плоского одношарового епітелію серозної маткової оболонки;
• з’являються з зародкових тканин, що залишилися незатребуваними при формуванні репродуктивної системи;
• розростаються при закиданні ендометріальних клітин в інші органи під час хірургічних втручань, травм і менструальних кровотеч.

Також встановлено, що хвороба часто розвивається при патологічному звуженні цервікального каналу.

До числа факторів, що підвищують ймовірність розвитку патології, відносять:

• будь-які травми матки, операції на органах статевої системи;
• запальні процеси в органах малого таза;
• відсутність вагітностей, пізні пологи, неодноразові аборти;
• внутрішньоматкова спіраль;
• гормональний дисбаланс, ендокринні патології, слабкий імунітет;
• інфекційні та венеричні хвороби;
• неправильне харчування, надмірна вага, зловживання алкоголем;
• спадкова схильність;
• несвоєчасний початок місячних;
• стрес.

Симптоми і перші ознаки

Приблизно у половини пацієнток з ендометріозом матки патологія не має яскраво виражених симптомів, тому хвороба часто виявляють випадково, на плановому гінекологічному огляді.

Основними ознаками ендометріозу тіла матки є:

• рясні хворобливі менструації;
• раптові проривні кровотечі;
• мажучі виділення незадовго до і після місячних;
• збої менструального циклу;
• посилення проявів передменструального синдрому;
• дискомфорт при статевих контактах.

Також симптоми хвороби виражаються нездатністю до зачаття, зумовленої змінами в структурі матки і (або) появою спайок в тазових органах. Ознаки ендометріозу матки яскраво проявляються тільки в запущеній стадії хвороби.

Методи діагностики

  Спочатку лікар повинен зібрати анамнез і проаналізувати наявні симптоми. Потім проводиться вагінальний огляд на гінекологічному кріслі. При обстеженні лікар може помітити, що матка збільшилася в розмірах, придбала кулясту форму і частково втратила рухливість через спаєчних процесів в тазової області. У пацієнток з вузловою формою ендометріозу поверхню органу стає горбистої.

На початковому етапі призначається УЗД діагностика. Основні ехопрізнакі ендометріозу:

• зміна структури, форми, розмірів матки і придатків;
• підвищена щільність і потовщення стінок органу;
• кістозні утворення на слизовій оболонці.

Лабораторно-інструментальне обстеження:

• загальний і біохімічний аналіз крові, аналіз крові на онкомаркери;
• цитологічне дослідження мазків з піхви;
• кольпоскопія для уточнення локалізації вогнищ;
• біопсія для вивчення пошкоджених тканин за допомогою гістологічного дослідження;
• комп’ютерна томографія — визначає локалізацію вогнищ;
• магнітно-резонансна томографія (за показаннями, коли інші методи малоінформативні);
• діагностична лапароскопія.

Якщо є підозра на поширення вогнищ за межі матки, проводяться цистоскопія, екскреторна урографія, ректороманоскопія і інші дослідження. Результати цих досліджень дозволяють поставити точний діагноз.

Методи лікування

При лікуванні ендометріозу використовують як консервативні, так і хірургічні методи. Складаючи лікувальну програму, гінекологи враховують відразу кілька факторів — рівень ураження, супутні патології, вік пацієнтки, бажання в майбутньому мати дитину.

У стандартну схему консервативного лікування лікарі зазвичай включають:

• прийом гормональних препаратів (естроген-гестагенних засобів, агоністів гонадотропін-рилізинг гормону, прогестагенів, антиестрогенов, антипрогестинов);
• за показаннями прийом болезаспокійливих заспокійливих засобів;
• призначаються різні вітамінні й імуномодулюючі комплекси.

В якості допоміжної терапії рекомендують ЛФК, фізіотерапію. При ожирінні призначається дієта. Також за показаннями виписуються препарати для попередження збоїв в роботі підшлункової залози та печінки.
Якщо медикаментозна терапія не приносить результатів — проводиться оперативне втручання. Найчастіше з цією метою використовується малоінвазивна операція, медична назва — кюретаж (вишкрібання). Цей вид оперативного втручання проводиться під загальним внутрішньовенним наркозом. Операція триває всього 20 хвилин, реабілітаційний період проходить без ускладнень.

Показаннями до проведення хірургічного втручання є вогнищева і вузлова форма ендометріозу. При дифузній формі операцію не проводять, так як осередки занадто великі, а патологія протікає з різними ускладненнями.
В особливо важких випадках проводиться лапаротомія, під час якої найчастіше повністю видаляється весь орган. Але радикальна операція призначається вкрай рідко, лікарі до останнього намагаються зберегти жіноче здоров’я. Після хірургічного лікування рекомендують пройти курси фізіотерапії (електрофорез, магнітотерапія, ультразвук).

Чи можна завагітніти з ендометріозом

Ендометріоз матки — найпоширеніша причина жіночого безпліддя.

Нездатність зачати дитину при цьому захворюванні пов’язана з наступними факторами:

• непрохідність фаллопієвих труб;
• гормональний збій;
• запалення міометрія, що підвищує ризик викидня;
• аутоімунні реакції, що перешкоджають впровадженню яйцеклітини в ендометрій;
• біль під час сексу ускладнює ведення статевого життя.

При ендометріозі матки лікування в більшості випадків тривалий і складний. Повністю відновити репродуктивні функції вдається тільки при своєчасній терапії. Якщо жінка не лікувала захворювання більше трьох років, то шанси завагітніти природним способом значно знижуються.
На жаль, назавжди позбутися від ендометріозу неможливо. У 20% жінок після гормонального лікування виникають рецидиви. Період ремісії збільшується при менопаузі і після проходження курсу комбінованого лікування, що включає в себе малоінвазивної операцію і медикаментозну терапію. При перших симптомах потрібно відразу звернутися до гінеколога, це допоможе швидше впоратися з хворобою.