Озена, або смердючий нежить, — це атрофічний процес, який швидко прогресує . Захворювання зачіпає слизову оболонку носа, хрящі і кісткову тканину. Характерними симптомами цієї патології є в’язкий секрет, що виділяється з носа, і рясні засохлі кірки, які випромінюють неприємний запах. Причини цього захворювання ще не до кінця визначені, лікарі лише роблять предположенія.В Симптоми і лікування озені досить специфічні і вимагають комплексного підходу.
Причини
Навколо смердючого нежиті вже багато років ведуться дискусії. Точно определітьВ причину озені до сих пір не вдалося, але є ряд особливо цікавих теорій, яких і дотримуються лікарі:
- Інфікування слизової особливими бактеріями під назвою клебсиелла озена. Майже у 80% В хворих бактеріальний посів з носа визначає цього збудника. Але патологія може початися на тлі інфікування іншими бактеріями.
- Розлади нервової системи. Так само як патологія шийних симпатичних вузлів і піднебінного вузлика.
- Порушення ендокринного характеру. Таке явище нерідко спостерігається у дівчаток в період статевого дозрівання. Можливий розвиток озени при вагітності, а також в період клімаксу.
Озена найчастіше діагностується у дівчаток-підлітків і молодих дівчат. З цією проблемою іноді стикаються люди старечого віку, у яких постійно пересохла слизова носа.
Пересихання слизової носа верб поява смердючого заорали може виникнути при сукупності певних чинників:
- занадто широкі носові проходи;
- недавно перенесені захворювання носоглотки;
- постійне джерело інфекції в носоглотці або ротової порожнини;
- генетична схильність — коли хтось із близької рідні страждав озеною;
- стійко знижений імунітет.
Один або кілька цих факторів можуть спровокувати розвиток озени. Перші симптоми патології можуть почати проявлятися ще в дитячому віці, а прогресує хвороба вже в підлітковому.
СпровоціроватьВ смердючий насморкВ може погане харчування, несприятливі умови проживання, шкідливі звички і неправильне лікування інфекційних захворювань. Привести до патології можуть і шкідливі умови праці.
Клінічна картина
Озена — Етова смердючий нежить, який протікає з характерною клінічною картиною. Запідозрити цю патологію можна на підставі таких ознак:
- сухість слизової носа;
- безліч щільних кірочок в носовій порожнині;
- утрудненість носового дихання;
- неприємний запах з носа, який помічають оточуючі, але рідко відчуває сам хворий чоловік;
- порушено або повністю відсутній нюх.
При озене можуть бути і інші симптоми — сильний біль в області носа, періодичні носові кровотечі і в’язка слиз.
Озена може бути односторонньою, коли зачіпається тільки одна ніздря, і двосторонньої, коли запальний процес охопив обидва носових проходу. Одностороння форма найчастіше спостерігається при викривленні носової перегородки. Смердючий нежить зазвичай протікає з утворенням кірочок, хоча буває так, що скоринка не налипають зовсім, а з носа витікає в’язкий секрет.
Є кілька степенейВ тяжкості смердючого нежиті озени. При легкому ступені тяжкості нюх зовсім не порушено, як і носове дихання. При середньому ступені тяжкості порушено як носове дихання, так і нюх. Вони тимчасово відновлюються після акуратного очищення носової порожнини від кірочок. При важкого ступеня сухі скоринки можуть бути не тільки в носі, але також і в горлі. В цьому випадку носове дихання і нюх стійко порушені.
Діагностика
Діагностують смердючий нежить на основі скарг пацієнта. При цьому лікаря важливо з’ясувати, як давно хворий зіткнувся з таким явищем і коли почав помічати в носі велика кількість кірочок. Крім цього фахівець повинен з’ясувати, чи не страждав чи ніхто з близьких родичів хворого озеною. Є припущення, що ця патологія може передаватися у спадок.
Обов’язково з’ясовуються умови життя пацієнта, а також наявність у нього хронічних захворювань. Особлива увага звертається на те, ким працює хворий і не шкідливі чи у нього умови праці. В історії хвороби фіксуються травми носа, а також вроджені особливості будови носової перегородки.
Крім цього для уточнення поставленого діагнозу лікар може призначити такі види обстежень:
- Риноскопія. Це обстеження порожнини носа, яке проводиться з використанням особливих дзеркал. При огляді лікар бачить буро-зелені скоринки і стоншена слизову, яка має блідий колір.
- Фарингоскопия. Цей вид дослідження необхідний для визначення, чи не поширився запальний процес на сусідні органи.
- Бактеріальний посів зі слизової носа для визначення збудника.
Якщо лікар бачить, що слизова сильно стоншена і атрофована, то може бути призначена біопсія . Для цього беруть шматочок слизової для обстеження.
Особливості лікування
Лікування озени має бути комплексним. Спочатку лікар з’ясовує, чи немає прихованого джерела інфекції в організмі, а якщо він є, то прописується відповідне лікування.
Варто знати, що лікування озени може бути як консервативним, так і хірургічним. Допускається і використання народних методів лікування.
Консервативне лікування
Тако лікування можна проводити в домашніх умови. Воно спрямоване на усунення неприємних симптомів і полегшення стану хворого. Консервативна терапія може включати:
- промивання носової порожнини фізіологічним розчином або лужною мінеральною водою, з якої попередньо випустили газ;
- закопування в носові проходи 25% розчину глюкози в гліцерині;
- використання препаратів на основі Стрептомицина. Найчастіше їх призначають місцево;
- у важких випадках можуть бути прописані антибіотики широкого спектру дії — Лінкоміцин або еритроміцин;
- хворому рекомендуються фізіопроцедури — електрофорез і УВЧ;
- можуть бути призначені гормональні і залізовмісні препарати.
Крім цього в схему консервативного лікування можуть бути включені препарати на основі йоду і різні масла для пом’якшення кірочок і легкого їх видалення.
Хірургічне лікування
Є кілька видів хірургічного втручання, які застосовуються для ослаблення або ж усунення симптомів озени. Найбільш часто застосовуються такі методи:
- Під слизову оболонку вводяться різні імплантати, які дозволяють трохи звузити носові проходи.
- Проводять невелике зміщення бічних стінок носа для запобігання налипання кірочок.
- Може бути виконано хірургічне виведення протоки привушної залози.
- Вшивання спеціального полімерного матеріалу для стимуляції нервового сплетення.
Доцільність хірургічного втручання визначає лікуючий лікар, але до операції вдаються лише в тому випадку, якщо консервативні методи ефекту не дають.
Чим ще можна допомогти хворому
При лікуванні озени можна використовувати і деякі народні методи, але їх попередньо слід погодити з лікарем:
- Кілька разів в день потрібно промивати носову порожнину відваром хвоща польового. Такий відвар пом’якшує і дезінфікує слизову.
- Заварюють чай з полину і м’яти. Необхідно брати по чайній ложечці трави на склянку води.
- У ніс корисно закладати порошок з ламінарії. Робити це необхідно два рази в день. При необхідності порошок з морської капусти можна змішати з невеликою кількістю води.
- Раз на добу в ніс слід закопувати свіжий сік цибулі, змішаний з рідким медом.
Допускається промивати ніс відваром ромашки або календули. Ефективність таких відварів можна підвищити, якщо додати в них трохи питної соди.
Смердючий нежить найчастіше зустрічається у дівчаток підліткового віку і молодих жінок . Це захворювання сильно порушує якість життя хворого, змушуючи його уникати суспільства. Лікування цієї патології повинно бути комплексним. Допускається застосовувати не тільки медикаменти, але й народні методи.
Загрузка...
