Профілактика вірусного гепатиту В: необхідні заходи

Гепатит В — одне з найбільш поширених і небезпечних захворювань печінки. У всьому світі профілактика вірусного гепатиту В займає особливе місце в боротьбі з вірусом. Фахівці впевнені: загальне дотримання простих заходів захисту допоможе значно знизити рівень інфікованості населення і запобігти тяжким наслідкам недуги. Як же уникнути зараження небезпечним вірусом?

Заходи неспецифічної профілактики

Людський організм дуже чутливий до вірусу гепатиту В і тому легко інфікується. Зараження відбувається при контакті з біологічними рідинами:

• кров’ю;
• спермою;
• слиною;
• сечею;
• вагінальним секретом;
• менструальної кров’ю.

Характерною особливістю вірусу є його висока стійкість до несприятливих умов навколишнього середовища. Так, на предметах, забруднених кров’ю хворого, збудники захворювання можуть зберігатися протягом декількох місяців.

Щоб знизити ризик інфікування здорових людей вірусом гепатиту, в медичних установах повсюдно вводять в практику використання одноразового інструментарію, після застосування підлягає обов’язковій утилізації. Багаторазове медобладнання піддається ретельної дезінфекції.
Зменшити кількість випадків парентерального зараження допомогли заходи профілактики гепатиту В, спрямовані на раннє виявлення носіїв вірусу в середовищі донорів. Сьогодні процедура гемотрансфузії передбачає обов’язкове дослідження крові на наявність збудника захворювання і відсторонення донора при отриманні позитивного результату.

Вірус передається не тільки парентеральним шляхом, але і статевим і контактно-побутовим. Щоб уберегтися від зараження, слід виконувати кілька важливих правил:

Як захиститися від вірусу за допомогою щеплення

Найкращим способом захиститися від гепатиту В сьогодні вважається своєчасна вакцинація.
Специфічна профілактика зводить до мінімуму ризик інфікування, а в разі зараження значно полегшує перебіг захворювання і перешкоджає розвитку ускладнень. Вакцинація проти гепатиту В входить до Національного календаря профілактичних щеплень.
Специфічну профілактику захворювання проводять вже в дитячому віці. Вакцину вводять новонародженим протягом перших 12 годин життя, потім повторно в 3 і 6 місяців. Дана схема є рекомендованою, але необов’язковою: при наявності медичних показань або за бажанням батьків вакцинація дитини може бути відкладена і проведена в будь-якому віці.
Дітям, народженим від хворих гепатитом матерів і входять до групи ризику, щеплення вводять в чотири рази: в першу добу життя, потім в 1 2 і 12 місяців. Повний курс щеплень формує стійкий імунітет до вірусу до 18 років. Надалі вводити вакцину можна через кожні 5 років.

Щеплення дозволяється ставити в будь-якому віці. Підліткам, що не були вакциновані в дитинстві, і дорослим ін’єкції вводять 3 рази за схемою 0-1-6. Тим, хто планує виїжджати в райони з несприятливою обстановкою по захворюваності гепатитом В, проводять екстрений курс вакцинації через короткі проміжки між ін’єкціями: друге щеплення ставиться через 7 днів після першої, третя — через 21 день після першої. Через рік проводиться обов’язкова ревакцинація .
Існує кілька груп осіб, яким настійно рекомендується робити щеплення:

• працівники медичних установ та студенти-медики;
• люди, що проживають в районах з високим рівнем захворюваності на гепатит В або прямують до країн з несприятливою епідеміологічною обстановкою по даному захворюванню;
• особи, регулярно проходять процедуру гемотрансфузії або готуються до серйозної операції;
• члени сім’ї людини, інфікованої гепатитом В;
• діти, народжені від матерів-носіїв вірусу.

Люди, які перехворіли гепатитом В і успішно вилікувалися від нього, в вакцинації не потребують, так як після перенесеного захворювання найчастіше виробляється стійкий довічний імунітет.

Екстрена профілактика

При контакті з зараженим людиною і високий ризик інфікування особам, не щепленим від вірусу і не мають природний захист від нього, показана екстрена профілактика гепатиту В. Цей метод дозволяє запустити механізм вироблення імунітету в найкоротші терміни і тим самим запобігти розвитку захворювання, але він ефективний тільки за умови застосування в найближчим часом після зараження.
Вибір тактики екстреної профілактики захворювання залежить від джерела зараження і від того, чи був пацієнт, що контактував з інфекцією, щеплений від вірусу раніше. Якщо потерпілий проходив вакцинацію від гепатиту В і має достатню кількість антитіл в крові, негайне введення щеплення йому не потрібно.

У всіх інших випадках необхідна екстрена вакцинація, при цьому пацієнту може бути поставлена не тільки ін’єкція від гепатиту, але і імуноглобулін, який стримає розвиток захворювання до того моменту, поки не буде сформований специфічний імунітет. Найкращі результати показує введення вакцини і імуноглобуліну в перші 48 годин після контакту з інфекцією.