Генітальний ендометріоз — це часто зустрічається гінекологічне захворювання, якому найбільш схильні жінки репродуктивного віку (25-40 років). Основною причиною розвитку патології вважається порушення гормонального фону. Хвороба вимагає серйозного і грамотного лікування, жінці обов’язково призначається тривала гормональна терапія.
Ендометріоз матки — захворювання жіночої статевої системи, яке характеризується розростанням патологічних ендометріоїдних тканин не тільки в матці, а й за її межами. Залежно від області локалізації вогнищ ураження, він ділиться на два види: зовнішній і внутрішній (аденоміоз). Найчастішою формою патології є зовнішній генітальний ендометріоз (НГЕ) .В Важливо своєчасно діагностувати хворобу і пройти комплексне лікування.
Особливості розвитку ендометріозу
Яка різниця в патології ендометриту і ендометріозу?
Основні причини розвитку патології
Конкретної причини, по якій може утворитися зовнішній ендометріоз, вчені до цих пір назвати не можуть. Найбільш імовірною причиною вважається гормональний дисбаланс, а саме — підвищений рівень статевого гормону-естрогену в жіночому організмі.
Також на розвиток патології впливає цілий ряд факторів. Розростання внутрішнього шару стінки матки (ендометрія) сприяють:
- гормональний дисбаланс;
- генетична спадковість;
- слабка імунна система;
- перенесені раніше аборти;
- гінекологічні операції;
- потрапляння крові в маткові труби і черевну порожнину під час менструального циклу;
- вагітність в пізньому репродуктивному віці;
- припікання ерозій шийки матки;
- кесарів розтин і хірургічне втручання при пологах;
- безконтрольний прийом гормональних препаратів.
Спровокувати розвиток цієї патології можуть стресові стани, важкі виснажливі фізичні навантаження, надмірна вага, шкідливі звички, неправильний спосіб життя.
Симптоми прояви генітального ендометріозу
На початковому етапі зовнішній ендометріоз може протікати безсимптомно, проте в більшості випадків перші ознаки помітні відразу — це зміна кількості та якості менструальних виділень. Але більшість жінок не зраджують цьому особливого значення і звертаються за медичною допомогою тоді, коли хвороба вже сильно запущена. Це серйозно ускладнює лікування, тому важливо вчасно звернути увагу на перші ознаки наявності генітального ендометріозу.
Основні симптоми зовнішнього ендометріозу:
- болю різного характеру в області таза;
- порушення циклу менструації, дисменорея, тривалі місячні;
- сильні болі в області низу живота і попереку за кілька днів до початку, під час і після менструації;
- виділення темного кольору до і після менструального циклу, нагадують колір запеченої крові;
- при ендометріозі шийки матки з’являються кров’янисті виділення до менструації і після;
- хворобливі відчуття під час статевого акту;
- раптові маткові кровотечі;
- неможливість зачаття, безпліддя;
- на пізньому етапі розвитку хвороби відбувається рубцювання і поява спайок на органах, виникають больові відчуття під час дефекації і при сечовипусканні;
- під час вагітності можливі викидні, передчасні пологи.
По ходу розвитку патології біль частішає, стає сильнішою і локалізується в тому місці, де найбільше розростається ендометріоїдних вогнище. Маткові кровотечі стають частими, і супроводжуються сильними больовими відчуттями. Виділення стають густими і набувають темно-коричневий колір.
Можливі ускладнення
При несвоєчасному або неправильному лікуванні можливо:
- повне безпліддя;
- утворенням спайок в органах малого таза;
- хронічна анемія на тлі кровотеч;
- неврологічні розлади;
- злоякісне переродження;
- поширенням хвороби на органи сечовивідної системи і травлення.
Методи діагностики захворювання
При появі вищеперелічених симптомів важливо вчасно звернутися за лікарською допомогою і провести комплексну діагностику. При гінекологічному огляді лікар може запідозрити ендометріоз зовнішній, якщо у пацієнтки при пальпації з’являються сильні болі. Також гінекологи виявляють хворобу, якщо промацуються різні ущільнення, спайки.
Методи діагностування генітального ендометріозу:
- загальний і біохімічний аналіз крові для визначення рівня гормонів;
- кольпоскопія — детальний вагінальний огляд;
- біопсія частинок тканини, взятих з порожнини матки;
- цитологічне дослідження мазків з піхви;
- аналіз сечі на рівень еритроцитів;
- УЗД та МРТ нижній частині черевної порожнини;
- комп’ютерна томографія (дозволяє визначити локалізацію вогнищ);
- діагностична лапароскопія і гістеросальпінгографія.
За результатами УЗД визначити ендометріоз матки практично неможливо. Тому важливо пройти всі необхідні діагностичні дослідження.
Методи лікування
Залежно від стадії захворювання і симптоматичних проявів підбирається певна тактика лікування генітального ендометріозу. В основному призначається гормональна терапія, але іноді необхідно хірургічне втручання, також застосовуються і інші терапевтичні методи.
Консервативне методи лікування зовнішнього ендометріозу спрямовані на зниження темпу поширення осередків ураження, корекцію гормонального фону, усунення клінічної симптоматики захворювання. Застосовують усі можливі методи терапії, щоб жінка завагітніла і народила здорового малюка.
У більшості випадків пацієнтці призначають прийом протизаплідних препаратів, що містять в своєму складі прогестерон і естроген. Це протизаплідні таблетки, які тривалий час приймаються за певною схемою. Завдання лікаря — підібрати найбільш відповідні ліки. Якщо через місяць лікування позитивна динаміка відсутня або у жінки з’являється безліч побічних ефектів, то підбирають інший медпрепарат.
За свідченнями призначаються протизапальні засоби або антибактеріальні препарати. Знеболюючі препарати виписують при сильних болях, але зловживати ними не варто, так як можливо швидке звикання (залежність). Іноді призначають імуномодулюючі та седативні засоби, часто рекомендують різні вітамінні комплекси.
Якщо медикаментозна терапія не приносить результатів — показано оперативне втручання. Зазвичай видалення вогнищ ураження здійснюється лапароскопічним методом . Це малоінвазивне оперативне втручання проходить без ускладнень, і відрізняється швидким періодом реабілітації. В особливо важких випадках проводиться порожнинна радикальна операція, під час якої матку повністю видаляють.
Серед сучасних методик можна виділити: електрокоагуляцію, кріотерапію, лазерну вапоризації. Ці методи теж ефективні, але такі операції проводяться не в усіх медичних установах, і коштують вони недешево. Після хірургічного лікування рекомендують пройти курси фізіотерапії (електрофорез, магнітотерапія, ультразвук).
В якості допоміжної терапії використовується лікування народними засобами. З лікарських трав роблять різні відвари і настої, які призначаються як для внутрішнього, так і зовнішнього застосування.
Важливо! Всі лікарські рослини небезпечні для здоров’я, тому не варто займатися самолікуванням, перед прийомом будь-яких лікарських засобів потрібно обов’язково порадитися з лікарем!
Профілактика полягає у своєчасному лікуванні виявлених гінекологічних та інфекційно-запальних захворювань. Дбайливо ставтеся до свого здоров’я і регулярно відвідуйте гінеколога. Бажано вести здоровий і активний спосіб життя, уникати постійних стресів, забезпечити збалансоване харчування.
Зовнішній ендометріоз — підступне і небезпечне захворювання. Важливо вчасно запобігти можливі наслідки і зберегти репродуктивну функцію. При своєчасному зверненні до лікаря можна повністю вилікувати патологію без наслідків для здоров’я жінки.