Уретропростатитів називають запалення передміхурової залози, викликане зараженням патогенами. Найчастіше діагностується серед чоловіків 20- 50 років, нерідко протікає по хронічного типу, вражає одночасно простату і сечовипускальний канал. 
Причини виникнення захворювання
Можна виділити декілька чинників, що призводять до проблеми:
Нерідко захворювання розвивається при інфікуванні:
- золотистим стафілококом;
- протеями;
- клебсиеллой;
- кишковою паличкою;
- микоплазмой;
- гонококком;
- трихомонадой;
- хламідіями.
В цьому випадку діагностується бактеріальна форма. Іноді до патології приєднується вірусна інфекція.
За статистикою, уретропростатиту схильні до 42% статевозрілих чоловіків.
Симптоми
При гострій клінічній картині з’являються такі ознаки:
Підвищена температура, гарячковий стан. У разі приєднання вірусної інфекції картина доповнюється характерними ознаками. Наприклад, при герпетичної уретропростатитах простежуються такі симптоми:
Хронічна форма уретропростатиту протікає зі згладженими симптомами, розвивається при відсутності своєчасного лікування гострої. До характерних симптомів відносять:
При появі подібної картини необхідно звернутися до уролога, так як імовірна затримка сечі. Лікування в цьому випадку передбачає хірургічне втручання, так як присутня загроза розриву міхура.
Методи діагностики
При підозрі на уретропростатит проводять обстеження, що включає наступні напрямки:
Аналізи крові — біохімічний, на RW і ВІЛ.
Лікування уретропростатиту
На основі результатів діагностики розробляється індивідуальна програма терапії. Лікар враховує причину, тип бактерії, загальний стан організму пацієнта, тяжкість запалення.
Схема включає:
Антибіотичні препарати, які пригнічують життєдіяльність хвороботворних мікроорганізмів.
Одночасно з медикаментозним лікуванням застосовують фізіотерапевтичні методи:
Тривалість курсу 8- 14 днів.
Одночасно пацієнт повинен змінити звичний спосіб життя:
Своєчасне лікування швидко позбавляє від неприємною симптоматики, тому нерідко пацієнти припиняють лікування до його завершення. В цьому випадку можливий рецидив хвороби через 3- 4 тижні. Щоб не допустити повторного розвитку уретропростатиту, необхідно строго виконувати рекомендації уролога. Інакше доведеться заново проходити весь курс, так як за цей час бактерії адаптуються до антитіл, вироблених організмом під впливом антибіотиків, і доведеться підбирати інші препарати.
Народні засоби можуть застосовуватися в якості додаткового методу. Але домашні рецепти знижують ознаки патології, які не впливаючи на хвороботворні мікроорганізми. Тому використовувати трав’яні настої і відвари дозволено виключно на тлі медикаментозної терапії, призначеної лікарем.
Можливі ускладнення
Самостійне лікування хронічного уретропростатиту призводить до негативних наслідків, найбільш легким з яких вважається загострення запального процесу.
Результатом зневаги медичною допомогою стають:
- імпотенція;
- безпліддя;
- онкологія передміхурової залози.
Постійна затримка сечі здатна привести до сепсису — зараження крові.
Профілактичні заходи
Набагато простіше попередити запалення простати, ніж займатися лікуванням. Ризики інфікування істотно знижуються, якщо чоловік дотримується нескладних правил:
Невилікуваний уретропростатит загрожує важкими ускладненнями, гнітюче впливає на емоційний стан чоловіка. Однак позбутися від патології і попередити ймовірні ускладнення легко, якщо не нехтувати першими симптомами, своєчасно діагностувати і лікувати захворювання.
Загрузка...
