Вплив негативних факторів на ще не сформований дитячий організм нерідко викликає розвиток патологічних процесів, в тому числі ураження опорно-рухового апарату. У цій статті ми розглянемо, що таке п’ятковий Апофіз, чому він розвивається і як лікується.
Що являє собою п’ятковий Апофіз
Апофіз п’яткової кістки — патологія запального характеру, що виявляється в період зростання і розвитку скелета. В основному вражає дітей у віці від 8 до 14 років.
В основі механізму розвитку захворювання лежить порушення росту кісткової тканини. Справа в тому, що у дітей скелет ще не сформований, і є хрящові прошарку — зони росту, які й забезпечують зростання кісток в довжину.
Активний сплеск зростання припадає на 11- 13 років у дівчаток і на 12- 14 років у хлопчиків. Якраз в цей віковий період діагностується найбільша кількість випадків розвитку патології. А відбувається це тому, що при активному зростанні дитини кістки подовжуються, а м’язи і сухожилля за ними не встигають. Через це відбувається напруга і натяг литкового м’яза і ахіллового сухожилля .
На тлі таких процесів будь-який негативний вплив на область п’яти здатне спровокувати запальний процес і розвиток апофізіта.
Причини появи недуги
Виникнення пяточного апофізіта — результат впливу на активно зростаючий організм дитини наступних факторів:
- надмірні фізичні навантаження;
- зайва вага;
- порушення обміну речовин;
- травми;
- авітаміноз, нестача кальцію в організмі, необхідного для нормального формування кісткової тканини;
- неправильна взуття (тісний, з зовсім плоскою підошвою);
- вроджені патології кісткової тканини.
Інші фактори, що привертають: особливість ходи, при якій спостерігається нерівномірний розподіл навантаження на стопу і посилення тиску на п’яту.
Основні симптоми
Для патології характерно розвиток таких симптомів:
Без своєчасного лікування патологічний процес посилюється: розвивається набряклість, почервоніння шкірного покриву, підвищення температури тіла і погіршення загального самопочуття.
Діагностичні заходи
Після звернення в лікарню пацієнт проходить обстеження, в ході якого фахівець визначає вид захворювання, стадію, характер і особливості перебігу патологічного процесу.
На початковому етапі лікар опитує і оглядає хворого на предмет характеру, вираженості і часу появи симптомів, а також визначає ступінь порушення рухової функції.
Для підтвердження попереднього діагнозу застосовується кілька методів діагностики:
- аналіз крові;
- рентгенографія;
- КТ;
- УЗД .
Подібні діагностичні заходи необхідні і для диференціювання захворювання від інших патологій зі схожими ознаками: підошовний фасцій, артрит, подагра, ревматизм, травматичні ушкодження.
Методи лікування п’яткової апофізіта
Лікування апофізіта п’яткової кістки у дитини проводиться комплексно з застосуванням консервативних методик. Захворювання добре піддається терапії і рідко викликає ускладнення.
Стандартна терапевтична схема складається з наступних заходів і правил:
З дозволу доктора схему терапії доповнюють засобами народної медицини.
Медикаменти та вітаміни
Медикаментозна терапія включає застосування препаратів різних лікарських груп, що володіють різним впливом на організм:
При цьому вітамінотерапія — важлива складова фармакотерапії, оскільки забезпечує нормальне становлення і розвиток опорно- рухового апарату.
Народні засоби
Застосування народних засобів знижує болючу симптоматику і покращує загальне самопочуття.
У терапії апофізіта застосовуються такі способи нетрадиційного лікування:
Також добре себе зарекомендували контрастні ванночки. Приготуйте 2 таза з теплою і прохолодною водою. По черзі занурюйте в них стопи на деякий час протягом 10 хвилин. Чергування тепла і холоду знижує інтенсивність хворобливих відчуттів.
Профілактичні заходи
Для запобігання захворювання, виконуйте такі правила профілактики:
Також рекомендується робити масаж стоп, особливо дітям, які займаються спортом.
Висновок
П’ятковий Апофіз добре піддається лікуванню. Однак процес терапії тривалий і часто пов’язаний з обмеженнями щодо фізичних навантажень, обов’язкових для дотримання. Тільки в цьому випадку забезпечений успішний результат і повне виключення ускладнень.