Вузлова міома матки — одне з найпоширеніших гінекологічних захворювань у жінок. Дана хвороба представляє собою доброякісне новоутворення, що формується в міометрії у вигляді одиночного або численних вузлів.
Патологія характерна для представниць прекрасної статі старше 30 років і за статистикою виявляється у 17% жінок в період пременопаузи.
Передумови розвитку хвороби
Причини, що призводять до появи вузлової міоми матки, різноманітні і в наш час повністю не вивчені. Більшість вчених і практикуючих лікарів підтримують гормональну теорію виникнення гінекологічної патології. Це підтверджується наступними факторами:
- На поверхні клітин доброякісної пухлини виявляються рецептори до статевих гормонів.
- Пік розвитку новоутворення відноситься до репродуктивного періоду і характеризується підвищеним рівнем в організмі естрогенів.
- Патологія здатна самостійно регресувати під час менопаузи при зниженні вмісту в крові естрогенів.
- При гормональної терапії препаратами естрогену, спостерігається інтенсивне зростання міоматозних вузлів.
Небезпечні наслідки міоми матки
Одним з рідкісних симптомів міоми матки є ознаки здавлювання сусідніх органів новоутворенням великих розмірів. При впливі на кишечник виникають запори, при залученні в процес сечового міхура — розлади сечовипускання (помилкові позиви, енурез).
Діагностика патології
Остаточний діагноз вузлова міома матки, лікар-гінеколог виставляє після ретельного огляду та проведення ряду лабораторних досліджень.
- Першим етапом обстеження є гінекологічний огляд в дзеркалах і бімануального дослідження. При цьому виявляється збільшення матки, іноді пальпуються міоматозного вузли.
- Ультразвукове дослідження допомагає визначити форму захворювання, локалізацію і діаметр вузлів.
- В загальному аналізі крові виявляється анемія.
- Аналіз сечі малоинформативен при міомі матки і призначається з метою виключення запального процесу сечового міхура при дизурії.
- Мазок на флору і атипові клітини — дозволяє виключити супутні інфекційні патології і новоутворення шийки матки.
- Гістероскопія — частий і один з найбільш інформативних діагностичних методів при міомі матки. Вона дозволяє вивчити порожнину матки зсередини за допомогою спеціального приладу, забезпеченого камерою. При цьому дослідженні лікар оцінює розміри і локалізацію вузла в матці.
- Під час гістероскопії, при необхідності можна взяти біопсію з підозрілої ділянки, а також зробити фото вузла, з метою порівняння в динаміці і визначення ефективності консервативного лікування.
Золотим стандартом діагностики доброякісних пухлин матки, до яких відноситься і міома, визнані УЗД і гістероскопія. Виявити вузли допомагають і інші методи діагностики, такі як КТ і МРТ, проте, внаслідок високої вартості, застосовуються вони рідко.
Ускладнення захворювання
Міома матки відноситься до доброякісних захворювань матки, проте в запущених випадках, при відсутності або неправильному лікуванні, вона може призводити до небезпечних ускладнень.
До них відносяться:
- Маткові кровотечі.
- Порушення функції сусідніх органів в порожнині малого тазу.
- У «Гострий жівотВ» при перекруте ніжки подбрюшінного вузла.
- Виразка, нагноєння і некроз міоматозного вузла.
- Безпліддя, мимовільні викидні.
- Розвиток хронічної анемії.
- Зрідка відзначається злоякісне переродження субмукозних вузлів.
Імовірність ускладнень зростає при неадекватній терапії та відсутності лікування. Своєчасне звернення до гінеколога і ретельне дотримання рекомендацій фахівця призводять до поліпшення загального стану і одужання.
Консервативна терапія міоми матки
У разі виявлення зростаючих підслизових вузлів, що супроводжуються рясними матковими кровотечами, пацієнтці показана гормональна і супутня терапія.
У лікуванні застосовуються:
- Антагоністи ГРГ (зладекс, бусерелін) — пригнічують синтез естрогенів в організмі жінки, тим самим зменшуючи в розмірах вузлову міому.
- Транексамова кислота — цей препарат запобігає руйнуванню клітин крові тромбоцитів, внаслідок чого зменшуються крововтрати.
- Комбіновані оральні контрацептиви — пригнічують ріст і сприяють регресу невеликих міоматозних вузлів.
У разі запущеної патології (великі розміри пухлини), при виникненні ускладнень, а також при неефективності консервативного лікування протягом 6 місяців пацієнткам з міомою показано оперативне втручання. Лікування вузлової міоми матки проводиться медикаментозно, патологія через деякий час після припинення терапії схильна до рецидивів.
Оперативне лікування
Серед сучасних хірургічних способів лікування вузлової міоми застосовуються фуз-абляція, емболізація маткових артерій, а також резекція вузла або видалення самої матки в особливо запущених випадках.
Показанням до оперативного втручання служать:
- Розміри ураженої матки більше 12 тижнів вагітності.
- Сильні кровотечі.
- Безпліддя і викидні в анамнезі.
- Некроз міоматозного вузла.
- Народжується підслизовий вузол.
- Злоякісний процес.
Найбільш ефективним визнаний сучасний метод фуз-абляції, при якому міоматозний вузол піддається видаленню впливом точно спрямованої, сфокусоване ультразвукової хвилі. При цьому лікуванні пацієнтка не потребує наркозу і тривалому періоді відновному. Фуз-абляція допомагає зберегти дітородну функцію, характеризується відсутністю ускладнень і рецидивів.
Профілактика
Фахівці рекомендують дотримуватися ряду нескладних правил, які допоможуть зменшити ризик виникнення міоми матки. Серед них:
- Регулярні профілактичні огляди у гінеколога.
- Планування вагітності (до 35-40 років).
- Раціональне харчування, багате вітамінами.
- Помірні фізичні навантаження.
- Відмова від шкідливих звичок (куріння, вживання алкогольних напоїв).
- Нормалізація маси тіла.
Правильний спосіб життя і уважне ставлення до власного здоров’я, допоможуть звести ризики виникнення захворювання до мінімуму навіть при обтяженої спадковості.