Полінейропатія — комплекс захворювань, що включає множинне ураження периферичних нервів. Захворювання найчастіше переходить в хронічну стадію і володіє висхідним шляхом поширення, тобто процес спочатку зачіпає дрібні волокна і поступово охоплює все більші гілки.
Таку патологію МКБ 10 зашифровує і ділить в залежності від етіології, перебігу захворювання на наступні групи:
- Лікарська полінейропатія (G0) — хвороба формується після тривалого прийому лікарських засобів, зокрема антибіотиків. Можливо швидкий розвиток на тлі неправильно підібраних доз медикаментів.
- Алкогольна полінейропатія (G1) — головну роль в патогенезі грає постійне вживання алкогольних напоїв, наслідок спиртний залежності.
- Полінейропатія, сформована під впливом інших токсичних речовин (G2) — є в більшості випадків професійною патологією у працівників, що займаються хімічною промисловістю або дослідами в лабораторних умовах.
Класифікація полінейропатії по МКБ 10 є офіційно визнаною, але не враховує індивідуальних особливостей перебігу і не описує тактики лікування.
Симптоми і діагностика
Клінічна картина в першу чергу грунтується на порушеннях роботи опорно-м’язового апарату і серцево-судинної системи. Пацієнт скаржиться на болі в м’язах, їх слабкість, судоми і відсутність здатності до нормальному пересуванню (парез нижніх кінцівок). До загальної симптоматиці додається почастішання частоти серцевого ритму (тахікардія), стрибки показників артеріального тиску, запаморочення і головні болі через зміни тонусу судин і неправильного кровопостачання органів центральної нервової системи. При погіршенні стану здоров’я хворого м’язи зовсім атрофуються, людина в основному лежить, що негативно позначається на харчуванні м’яких тканин. Іноді розвивається некроз. Спочатку лікар зобов’язаний вислухати всі скарги пацієнта, провести загальний огляд, перевірити сухожильні рефлекси і чутливість шкіри за допомогою спеціальних інструментів. Лабораторна діагностика крові ефективна в разі визначення супутніх патологій і причин розвитку основного захворювання. Може спостерігатися підвищення концентрації глюкози або токсичні сполуки, солі важких металів.
Лікування
Міжнародний комітет розробив цілу систему лікування полінейропатії. В першу чергу виключається вплив головного причинного фактора — знищуються організми за допомогою антибіотиків, компенсуються захворювання ендокринної системи гормональної терапією, змінюється місце роботи, повністю виключається прийом алкоголю, оперативним втручанням видаляються новоутворення.
Для того, щоб уникнути розвитку ускладнень, призначається висококалорійна дієта (при відсутності протипоказань), комплекс вітамінів і мінералів, які відновлюють роботу імунної системи і трофіку клітин. Для зняття симптомів застосовуються знеболюючі препарати, антигіпертензивні лікарські засоби, а також міостимулятори.