Ревматоїдний васкуліт розглядається як ускладнення артриту у пацієнтів із запущеною формою захворювання. Характеризується ураженням шкірного покриву в місцях запалених суглобів. Патологія частіше виникає у чоловіків, особливо коли захворювання починається в старшому віці. Оскільки васкуліт не є самостійним захворюванням і з’являється тільки в поєднанні з ревматоїдним артритом, необхідне проведення комплексного лікування. При відсутності своєчасної терапії ускладнення здатні привести до летального результату. 
Причини
При васкулите запалюються дрібні судини пальців, очного яблука, плеври, перикарда і легких. Патологія обумовлена аутоімунними механізмами, які викликають ураження власних тканин. В цьому випадку мішенню стає сполучна тканина і її судинна стінка.
Причинним фактором, що викликає розвиток васкуліту, є тривалий перебіг ревматоїдного артриту (більше 10 років). Якщо за цей час хворий не отримує належного лікування, то в запальний процес, крім суглобів, втягуються дрібні судини.
Ризик розвитку цієї патології збільшується при наявності таких факторів:
- позитивний ревматоїдний фактор;
- наявність в крові антитіл до цітруліновому пептиду;
- приналежність до чоловічої статі;
- поява на шкірі ревматоїдних вузликів;
- куріння.
Більшість вчених сходяться на думці, що васкуліт при ревматоїдному артриті має генетичну схильність.
Залежно від локалізації шкірних поразок прийнята така класифікація ревматоїдного васкуліту:
Симптоми і діагностика
Всі ознаки ревматоїдного васкуліту об’єднуються в 2 групи: суглобові і позасуглобні. До першої відносяться такі:
- набряклість уражених суглобів, постійна або періодична болючість в них;
- зміна кольору шкіри в суглобової області;
- деформація пальцевих зчленувань;
- скутість рухів.
Позасуглобових прояви васкуліту при артриті викликані поразкою будь-якого органу. При цьому у хворого відзначається різке зниження маси тіла, зміна розмірів селезінки і печінки, тривала лихоманка, загальна слабкість, підвищена пітливість ночами. На шкірі з’являються виразки і висип, а також ревматоїдні вузлики. Часто уражаються легені, і тому в них постійно спостерігається запальний процес. Людину мучить кашель, біль у грудях і задишка.
При запаленні судин на ногах і руках утворюються трофічні виразки. При ураженні нервової тканини у хворого з’являється відчуття оніміння і поколювання в кінцівках. Особливістю цього виду васкуліту є утворення виявів і ділянок некрозу на шкірі поблизу нігтьової пластинки, які схильні до нагноєння, і без лікування існує ризик розвитку гангрени. 
В силу того, що ревматичний васкуліт має схожі прояви з іншими патологіями, для постановки діагнозу потрібне ретельне дослідження. Завжди вдаються до аналізу крові і сечі, при цьому визначається рівень креатиніну і печінкових ферментів.
Для оцінки наявності патологічного процесу в кровоносній системі проводиться дуплексное ультразвукове дослідження судин. Для виявлення множинних вузликів призначається ангіографія. Показовим для постановки діагнозу є і рентген легенів. Для точного визначення вогнища запального процесу потрібна комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія.
Лікування
Перебіг ревматоїдного васкуліту має хронічний характер. Тому потрібно уповільнити швидкість поширення патологічного процесу, досягти стійкої ремісії і знизити ризик виникнення ускладнень. Важливо застерегти внутрішні органи від залучення їх в запальний процес. Оскільки причиною васкуліту в даному випадку є ревматоїдний артрит, лікувальні заходи повинно бути спрямовані на купірування його симптомів.
Терапія підбирається індивідуально лікарем-ревматологом відповідно до ступеня тяжкості захворювання. Найчастіше вона проводиться за наступною схемою: поєднання интермиттирующей і підтримуючої тактики. Перше передбачає агресивну пульс-терапію. Вона відрізняється ефективністю усунення гострих проявів Васкулітно ревматизму і передбачає комбінацію Преднізолону і Циклофосфану.
Таке поєднання дозволяє знизити аутоіммунну агресію і усунути запальний процес. Препарати призначаються з урахуванням протипоказань. Дотримання рекомендацій лікаря по тривалості і дозування засобів дозволяє досягти стійкої ремісії на тривалий проміжок часу. В рамках підтримуючої терапії призначаються препарати: Пентоксифілін, Талідомід, Дипиридамол, Азатіопрін. Вони покликані послабити прояви розглянутого захворювання.
Загрузка...
