Тендинитом називають запальний процес в сухожиллі, що протікає найчастіше в точці його кріплення до кісткової поверхні. Іноді ця недуга плутають з іншими хворобами, наприклад, Тендіноз. Дійсно, і те, і інше захворювання є наслідком артрозу, і найчастіше виникає в результаті вікових змін. Принципова відмінність Тендіноз в тому, що його перебіг характеризується відсутністю запального процесу.
Найбільш поширеним вважаються запалення сухожиль ліктьового, колінного, плечового суглобів, зап’ясть і стоп, а також тендиніт тазостегнового суглоба, симптоми і лікування якого мають ряд характерних особливостей.
Причини
Тендиніт найчастіше виникає в результаті вікових змін
Для інших категорій населення, запалення стегнових сухожиль і клубово-поперекового м’яза вважається досить рідкісним явищем. Проте, все ж існують і загальні фактори ризику, що провокують розвиток хвороби:
- системні запалення;
- інфекції;
- проблеми з вмістом кальцію в організмі;
- трансформація тканин, що оточують суглоб, спровоковані віковими змінами;
- розбалансування звичного функціонування щитовидної залози;
- вроджена неповноцінність суглоба;
- запалення суглоба;
- дистрофічна зміна суглобного хряща.
У зв’язку з тим, що мікротравми і втомні пошкодження сухожиль із завидною регулярністю зустрічаються в точці їх кріплення до кісток тазу і стегна, прояви тендиніту найбільш характерні для верхньої області стегна, паху і таза.
Тендиніт тазостегнового суглоба ділиться на 4 типи , Що характеризують місце його локалізації: запалення сухожилля в паховій, чотириголового, згинальній, а також відводить м’язах.
Симптоми
Симптоматика тендинита досить різноманітна. З цих причин виділяють загальні та специфічні прояви.
До загальних відносяться:
- скарги на плавно виникає біль тупого характеру;
- зникнення негативних відчуттів під час звичних дій і повернення при активних рухах в посиленому вигляді;
- зміна ходи, поява кульгавості;
- потьохкування під час процесу переміщення, або ж при русі стегон, що дає підстави для підозр на запалення сухожиль стегна.
При підозрі на запалення зв’язок кульшового суглоба, симптоми і лікування, спрямоване на їх ліквідацію, повинні підтверджуватися додатковими аналізами типу УЗД або МРТ, щоб уникнути помилки, через схожість проявів захворювання з деякими схожими недугами.
Захворювання має три етапи розвитку:
МРТ кульшового суглоба
При підозрі на запалення сухожиль тазостегнового суглоба можуть спостерігатися такі специфічні симптоми:
- при тендините сухожилля м’яза стегна, больові відчуття відчуваються в паху, а також при відведенні ноги в сторону;
- в разі запалення сухожилля клубово-поперекового м’яза, біль віддає в пахову область і нижню частину живота, особливо в момент переміщення при тому, що спирається на ногу;
- при тендините чотириголового м’яза, негативні відчуття характерні для нижньої частини таза.В При згинанні ж стегна, больові відчуття будуть віддавати в коліно;
- при запаленні сухожилля відвідної м’язи, негативні відчуття з’являються у зовнішній області стегна, а також в районі великого вертіла.
Діагностика
Спочатку проводять зовнішній огляд пацієнта, потім роблять УЗД суглоба і періартікулярних тканин. Найчастіше, щоб виключити наявність іншої патології, потрібно також проведення рентгенологічного дослідження.
Лікування
Традиційно в рамках протидії цьому недугу використовують кілька різноманітних методів лікування. Все залежить від ступеня тяжкості, тривалості запального процесу і від загального стану хворого.
Консервативне лікування
- дуже важливо не турбувати запалений суглоб;
- рекомендується застосування компресів з льодом (винятком є КАЛЬЦИНУЮЧА тендиніт, для його лікування використовують зігріваючі компреси);
- задіють протизапальні препарати, а при занадто сильному болі — кортикостероїди;
- використовують фізіотерапевтичні методи;
- в відновлювальному періоді передбачено виконання лікувально-гімнастичних вправ.
Хірургічне лікування
Даний вид лікування не має широкого поширення, застосовується лише в разі хронічного тендиніту, супроводжуваного сильними болями.
- фрагмент сухожилля, який сильно вражений, видаляють;
- якщо виявлені розриви сухожиль, виконують трансплантацію тканин;
- при КАЛЬЦИНУЮЧА тендиніт, для впливу на відкладення кальцію використовують голку і знеболююче.
Масаж і лікувальна фізкультура при тендините тазостегнового суглоба
ЛФК при тендините тазостегнового суглоба показана відразу після курсу масажу
Масаж призначають після затихання гострого болю.
Головні завдання масажу при тендините:
- зниження або повна ліквідація больової симптоматики;
- поліпшення харчування тканин;
- відновлення циркуляції крові.
Проводяться масажні процедури в період відновлення. Особливо корисно дана дія після операційного втручання.
ЛФК показана відразу після курсу масажу.
При даній патології хорошим ефектом володіють вправи по розтяжці м’язів.
Під час виконання лікувально-гімнастичних дій, плавно збільшують кут підйому і час утримання ніг у фіксованій позі.
Після лікувальної гімнастики важливо провести в лежачому положенні деякий кількість часу, максимально розслабившись. Також можна прикласти лід до області-джерела негативних відчуттів.
Рекомендовані вправи при тендините тазостегнового суглоба
Пpи запаленні cyхoжілія пoдвздoшнo-пoяcнічнoй м’язи виконується упpaжнeніe-cкpeтчінг:
- опускаються на одне коліно, при цьому іншу ногу виставляють перед собою, згинаючи її під В кутом в 90 градусів. Ступня ставиться на підлогу, трохи попереду коліна;
- випрямляють спину;
- відводять таз назад, долоні кладуть на поверхню стегон;
- утримуючи тіло в даній позі, проробляють дію з використанням вже інший ноги;
- серед технічно більш складних дій для даної м’язи виділяють, як «ножиці» і «шпагат».
При запаленні сухожилля м’яза виконують такі вправи:
- лежачи на підлозі, ногу, яка вище, згинають і ставлять її ступню трохи нижче стегна іншої ноги;
- носок іншої ноги не поспішаючи тягнуть на себе, після чого опускають, не торкаючись підлоги;
- повторюють рух нижньої ногою до появи відчуття сильного тепла в м’язах;
- помінявши ноги, роблять такий же рух, використовуючи іншу ногу;
- з метою ускладнення дій, фіксують нижню ногу за допомогою гнучкої стрічки;
- інший варіант вправи:
- лежачи на боці, ноги розпрямляють і поміщають між литками м’яч;
- обидві ноги слід піднімають і опускають, уникаючи зіткнення з підлогою.
Виконання ЛФК не рекомендується при наявності сильного болю
Вправи при запаленні сухожилля відвідної м’язи:
- лягають на бік і спираються на передпліччя, вільну руку кладуть на поверхню стегна;
- для напруги широкої фасції стегна починають піднімати верхню ногу (спочатку трохи допомагаючи рукою);
- фіксують положення з піднятою ногою на нетривалий час;
- трохи пізніше, для виконання даної вправи допустимо застосування гнучкого шнура або стрічки, з метою посилення опору.
При запаленні сухожилля чотириголового м’яза рекомендують наступні дії:
- опускаються на п’яту однієї ноги;
- піднімають ікру іншої ноги, беруть її ззаду руками і тягнуть вгору, поки не з’явиться напруга в чотириголового м’язу;
- сидять в такій позі як можна довше, потім опускають ногу і розслабляються;
- змінюють положення і роблять те ж саме, але вже з іншою ногою.
Фізіотерапія
Для боротьби з цією недугою застосовується кілька методів фізіотерапії:
- ударно-хвильова терапія (проводять 4-6 сеансів із середнім перервою на 4 дні);
- кріотерапія;
- фонофорез;
- магнітотерапія ;
- лазер;
- електрофорез ;
- лікувальні ванни і грязелікування.
Профілактика
У запущеному випадку, недуга може набути хронічного характеру
Головне завдання профілактики — не перевантажувати тазостегновий суглоб . Фізична активність при помірних навантаженнях повинна бути нормованої і чергуватися з періодами відпочинку.
Взуття має бути неодмінно зручною. Високий каблук є провокуючим фактором, тому він протипоказаний. Всі пошкодження кінцівки підлягають своєчасному лікуванню, що в перспективі дозволить виключити виникнення тих чи інших неприємностей з суглобами.
Висновок
Вищеописане захворювання характеризується високою частотою поширення, але при цьому досить легко піддається лікуванню на самому початку. У занедбаному ж випадку, недуга може набути хронічного характеру.
При всій серйозності даного захворювання, в більшості випадків лікування обмежується застосуванням медикаментозної терапії, ЛФК і фізіотерапевтичними процедурами, без оперативного втручання.