Тромбоз підколінної вени виникає через утворення тромбу в центральній частині підколінної ямки. Тромб заважає нормальному перебігу крові. Тромбоз підколінної артерії виникає рідко, протікає в більшості випадків практично без симптомів. Людину турбує біль у зоні гомілки або задньої області колінного суглоба.
Найчастіше такі болі діагностуються як утиск в зоні сідничного нерва, що виникло через розвиток остеохондрозу. Більшість пацієнтів взагалі не надає жодного значення такого больового синдрому.
Причини розвитку хвороби і її ознаки
Чому виникають тромби під коліном лікарям з’ясувати поки не вдалося.
Визначено ряд факторів, що сприяють розвитку захворювання:
При ураженні підколінної артерії симптоми хвороби проявляються у вигляді гострої болю, що тягне в зоні литкового м’яза. Хворобливість посилюється у вечірній час.
Інші ознаки описуваного захворювання:
- Виникнення різкого болю при фізичному навантаженні і тильному згинанні стоп.
- Розвиток набряку на нозі, посиніння шкіри і розвиток блідості шкірних покривів нижче місць закупорки судин тромбом.
- Тяжкість на нижніх кінцівках, відчуття холоду на шкірі в місці ураження.
Через дві доби після появи тромбу відбувається розширення вен, їх прояв на шкірі, людина відчуває слабкість.
Діагностика тромбу в підколінної області
Простий, але не точний метод визначення хвороби передбачає використання манжети від тонометра. Її накладають на хвору гомілку, а потім нагнітають повітря. Коли тиск досягне 80-100 мм. рт. ст. при наявності тромбу хворий буде скаржитися на біль у нозі. Якщо хвороби немає, то нога практично не болить при тиску до 165 мм. рт. ст.
Найчастіше точний діагноз ставиться при використанні дуплексного ультразвукового сканування (УЗДС). Метод дозволяє побачити місце знаходження тромбу, визначити його розміри, рухливість. При цьому лікарі виявляють стан венозної стінки, визначають швидкість руху крові в артеріях. Отримані дані дозволяють призначити пацієнтові відповідне лікування.
Як лікують захворювання хірургічним шляхом
При діагностуванні тромбозу підколінних вен лікувати хворого лікарі будуть в хірургічному відділенні при стаціонарі.
Тривалість терапії залежить від того, чи є ризик розвитку у хворого тромбоемболії легеневої артерії. Якщо тромб нерухомий, то подібної небезпеки немає. Пацієнту призначається строгий постільний режим. Він повинен лежати протягом 3-7 діб.
Хірургічна операція може проводитися різними методами. Ефективним способом видалення тромбу з підколінних артерій вважається метод ендоваскулярної балонної тромбоекстракціі. Такий спосіб лікування дозволяє в короткі терміни усунути тромби з вен при одночасному відновленні нормального перебігу крові по судинах. При своєчасному проведенні такої операції у хворого повністю відновлюється рухливість ноги.
Проведення такої терапії на 10-14 добу після діагностики лікарі вважають недоцільним і неефективним, тому що за 2 тижні тромб встигає щільно спаяні зі стінками посудини, а це призводить до повного руйнування клапанів артерії.
Консервативні методи терапії хвороби
Якщо хірургічне втручання можна відкласти, то лікар найчастіше рекомендує хворому компресійну терапію. Вона проводиться за допомогою еластичних бинтів, намотуваних на хвору ногу. Цей спосіб покращує відтік венозної крові, сприяє збереженню клапанів артерій.
Для підвищення ефективності консервативної терапії шкірні покриви в місці розвитку тромбозу рекомендується змащувати різними флеботропнимі медикаментами. Наприклад, використовуються мазі Венорутон, Репарил гель, Троксевазин. Можуть бути призначені подібні препарати у формі таблеток.
Одночасно з цим можуть бути призначені інші ліки, наприклад, антикоагулянти.
Ці препарати не дають крові згорнутися, зменшують рівень тромбіну в плазмі крові хворого. Під впливом антикоагулянтів відбувається розрідження крові, що перешкоджає утворенню тромбів. Найчастіше застосовуються такі медикаменти, як Гепарин або Варфарин.
Для зняття хворобливих відчуттів лікарі призначають хворому знеболюючі медикаменти, наприклад, Аертал, Диклофенак.
Для розширення артерій і судинних утворень застосовується аскорбінова кислота, препарати Ескузан, Рутин і інші медикаментозні засоби. Їх використання дозволяє усунути набряклість уражених тканин.
Для розчинення самого тромбу на ранньому етапі розвитку захворювання використовуються такі ліки, як Стрептокиназа, Альтеплаза, комбіновані ліки типу урокіназою-плазміногену та інші подібні медикаменти.
На пізній стадії хвороби ці препарати не вживаються, тому що можуть призвести до відриву тромбу з наступним ускладненням. Такий розвиток хвороби найчастіше призводить до загибелі пацієнта, якщо тромб має досить великі розміри.
Якщо лікувальні процедури не проводяться, то від закупорки вени гине до 15% хворих через розвиток ускладнень. Найчастіше розвивається венозна гангрена або серцева недостатність.
Профілактика захворювання не вироблена, тому що неясне походження хвороби. Треба знати, що тромбоз можна успішно вилікувати тільки на ранній стадії розвитку. Самолікування може призвести до повної блокади відтоку крові з ноги. Тому при першій підозрі на тромбоз рекомендується звертатися до лікаря.