Захворювання периферичних артерій викликають погіршення кровотоку у внутрішніх органах і їх системах. В результаті цього вони не отримують достатньої кількості мікроелементів і кисню, що надходять разом з кров’ю. Такого роду патології переважно розвиваються у людей похилого віку.
Чому виникає
Аорта — велика, розділена на дві частини артерія, яка постачає кров’ю нижні кінцівки. При наявності у людини захворювань периферичних вен, стінки аорти і її відгалужень починають обростати ліпідними бляшками. Цей процес супроводжується звуженням просвіту судин, тобто їх частковим закупорюванням. В результаті нижні кінцівки не можуть отримувати достатню кількість крові.
Основним провокатором захворювань периферичних артерій є атеросклероз. Розвивається він поступово і викликає формування на стінках судин атеросклеротичних бляшок. Ці новоутворення починають перешкоджати кровотоку, на тлі чого і виникають хвороби периферичних судин.
Крім цього, причинами розвитку таких захворювань можуть бути:
Також розлади судинної системи можуть формуватися при наявності у людини:
- спадкової схильності;
- ожиріння будь-якого ступеня;
- стійкого збільшення артеріального тиску;
- високого рівня вмісту холестерину в крові;
- нікотинової залежності.
Симптоматика і обстеження
Найпоширенішим симптомом захворювань периферичних судин є почуття болю в ногах, що виникає при ходьбі. Її локалізація залежить від місця розташування пошкоджених артерій. Тобто больовий синдром може виникати де завгодно (в колінах, сідницях, стопах, литках або стегнах).
Ще однією ознакою патології вен ніг може бути кульгавість. Проявляється вона у вигляді того, що хворий починає кульгати через болі, що з’являються під час ходьби. Коли людина знаходиться в стані спокою, то біль може пропадати. Однак його можуть турбувати м’язові судоми, слабкість або відчуття здавлювання в ногах. Кульгавість стає більш вираженою при ходьбі по сходах.
Інсульт чи інфаркт міокарда. Виникає у 50% людей, які хворіють на захворюваннями периферичних артерій. Пов’язано це з тим, що порушення кровотоку в венах нижніх кінцівок позначається на всьому організмі, оскільки кровоносна система людини — це єдиний механізм, і якщо в якомусь його ділянці стався збій, то він приведе до порушення роботи всього механізму.
До інших ознак хвороби відносяться:
- сухість шкірного покриву нижніх кінцівок;
- випадання волосся на ногах;
- зниження чутливості ніг;
- потемніння епідермісу ніг, гангрена, некроз м’яких тканин, утворення виразок (спостерігається в запущених випадках).
Первинна діагностика венозних захворювань ніг являє собою проведення візуального медичного огляду і збір скарг пацієнта. Вона складається з:
- вимірювання артеріального тиску;
- пальпірованіе проблемних ділянок нижніх кінцівок;
- огляду шкіри ніг на наявність будь-яких відхилень.
Після постановки попереднього діагнозу пацієнта направляють на такі інструментальні процедури, як:
- ангіографія (дозволяє визначити наявність звужених ділянок артерій і встановити швидкість кровотоку в цих місцях);
- ультразвукове дослідження (дає можливість оцінити ступінь ураження кровоносних судин і м’язових тканин);
- вимір показників кровоносної тиску в нижніх кінцівках.
Крім цього, хворому слід здати загальний аналіз крові. З його допомогою можна дізнатися рівень вмісту холестерину.
Лікування і профілактика
При лікуванні захворювань периферичних артерій враховується ступінь і локалізація їх пошкоджень. Головне завдання лікування полягає в тому, щоб якомога швидше зупинити прогресування хвороби і тим самим попередити розвиток ускладнень.
Медикаментозне лікування має на увазі використання препаратів, що нормалізують рівень холестерину і артеріального тиску. Крім цього, пацієнту призначається прийом лікарських засобів, що знижують агрегацію тромбоцитів. Такого роду препарати, потрапляючи в кров, викликають її розрідження і тим самим перешкоджають формуванню тромбів. У разі сильних болів в ногах пацієнтові можуть прописати прийом знеболюючих медикаментів.
В період лікування хвороби периферичних судин потрібно стежити за рівнем фізичного навантаження, що припадає на нижні кінцівки. При цьому навантаження потрібно не зменшувати, а поступово збільшувати. Хворим рекомендується здійснювати піші прогулянки тривалістю не менше 30 хвилин 3 рази в тиждень. Однак потрібно знати, що їх можна робити тільки тим пацієнтам, у яких захворювання знаходиться на початковій стадії розвитку. Якщо патологічний процес має запущений характер, то рухову активність, навпаки, потрібно звести до мінімуму.
Можливе призначення і хірургічного лікування. Методика виконання оперативного втручання підбирається індивідуально для кожного пацієнта і залежить від ступеня прогресування патологічного процесу. У деяких випадках лікар може навіть поєднувати різні методики виконання операції. До способів хірургічного лікування хвороб периферичних артерій відносяться:
У найважчих випадках проводиться ампутація кінцівки. Це роблять тільки тоді, коли інші методи лікування захворювання практично не принесли позитивного ефекту. В основному ампутацію кінцівки проводять при виникненні гангрени.
Для того щоб запобігти появі захворювань вен, рекомендується виконувати наступні правила:
- відмовитися від вживання тютюнових виробів і алкогольних напоїв;
- вести активний спосіб життя (займатися спортом, робити прогулянки і т. д.);
- вживати в їжу тільки корисні і якісні продукти без смакових добавок і барвників;
- зменшити масу тіла (якщо є зайва вага);
- стежити за показниками кровоносної тиску;
- періодично контролювати рівень вмісту глюкози і холестерину в крові;
- проводити профілактику тромбозу.
Дотримуючись таких рекомендацій, можна уникнути розвитку захворювань не тільки кровоносних судин, а й внутрішніх органів.