Емоційно-нестійке розлад особистості — це ціла група особистісних розладів, які об’єднуються імпульсивністю, схильністю до скоєння необдуманих вчинків без урахування можливих негативних наслідків. Подібні ознаки поєднуються з відсутністю адекватного самоконтролю і нестабільністю настрою. Перебуваючи в стані афекту, людина з таким психічним захворюванням може відчувати сильні спалахи гніву, що штовхають його на вчинення насильницьких дій по відношенню до оточуючих. 
З огляду на те, що хворі можуть представляти реальну загрозу, як для інших членів суспільства, так і для себе самих, їм потрібно компетентне лікування.
Говорячи про емоційно-нестійкому розладі, слід зазначити, що воно має два основні різновиди (імпульсивну і прикордонну), але кожна з них характеризується вищеописаними ознаками. В рамках даного психічного захворювання можуть розглядатися агресивні і збудливі особистості, а також прикордонне особистісний розлад.
Провокуючі фактори
В якості причин, що викликають емоційно-нестійкий розлад особистості вчені розглядають генетичні чинники, а також особливості виховання в дитячому віці. Згідно з медичними спостереженнями, описувана психопатологія частіше зустрічається у людей, чиї батьки або інші близькі родичі страждали від аналогічного захворювання чи інших розладів психіки.
Крім того, до групи ризику входять ті діти, до яких застосовуються консервативні, жорстокі методи виховання з боку батька. За оцінками фахівців, від емоційно-нестійкого розладу страждає приблизно 3-5% людей, при цьому найбільша схильність до розвитку психопатології відзначається в осіб жіночої статі.
Загальні прояви
У людей з даним психічним захворюванням відзначається підвищена збудливість і дратівливість, схильність до раптових спалахів гніву і вираженим афектних реакцій, які з’являтимуться навіть з незначного приводу, мстивість, злопам’ятність. Злісне і похмуре настрій може різко змінюватися яскравими емоційними спалахами. Такі люди постійно виявляють невдоволення і буквально шукають приводи для претензій. Вони не в змозі холоднокровно оцінювати події з огляду на елементарний брак розсудливості. Навіть незначні неприємності, які трапляються в повсякденному житті, сприймаються хворими як справжні трагедії, провокують емоційне напруження і спалахи агресії.
У сімейному житті люди з емоційно-нестійким розладом можуть бути і зовсім нестерпні. Сімейні конфлікти, як правило, супроводжуються гучними скандалами з биттям посуду, лютим відстоюванням власної думки в суперечках і неприйняттям точки зору партнера. Нерідко подібні сварки закінчуються 
фізичним насильством. Це ще раз доводить той факт, що лікування розлади стає нагальною потребою.
Збудливі особистості зазнають труднощів не тільки в сімейно життя, але і в професійній діяльності. Справа в тому, що таким людям вкрай складно переносити будь-яку критику і заперечення, вони навіть не намагаються вислухати і зрозуміти чужу думку, не зважають на інтереси і бажаннями оточуючих. Природно, що подібна поведінка часто провокує конфлікти, в яких самі хворі зазвичай не здатні побачити власної вини. Маючи неадекватні уявлення про власну значимість, емоційно-збудливі особистості починають вважати, що до них ставляться упереджено.
Імпульсивний тип
Емоційна нестійкість і схильність до імпульсивних вчинків переважає при імпульсивному типі емоційно-нестійкого розладу. Сильна емоційна збудливість починає проявлятися ще в дитячому віці. Такі діти схильні до істерик, озлобленості, висловлення протесту на виховні заходи і обмеження батьків. Протягом навчання в школі ознаки психопатології стають ще більш помітні, що дає привід називати дітей з описуваних розладом В «трудниміВ».
У спілкуванні з однолітками імпульсивні особистості проявляють лідерські якості, намагаються встановити власні порядки, що нерідко призводить до конфліктів. Що стосується навчальної діяльності, то до неї особливого інтересу не виникає, що обумовлює досить низьку успішність таких дітей. Якщо лікування не було призначено під час, в майбутньому хворі матимуть ще більше проблем в особистому та професійному житті, не вміючи встановлювати нормальні взаємини з оточуючими, йти на компроміси і проявляти посидючість тоді, коли це необхідно.
Основні характеристики імпульсивного типу емоційно-нестійкого розладу можна виділити наступні:
- часті напади люті і агресії на тлі рухового збудження;
- схильність до скоєння необдуманих вчинків без урахування несприятливих наслідків;
- висока активність в поєднанні з невмінням знаходити спільну мову з оточуючими;
- можлива схильність до сексуально розбещеності.
Якщо психопатологію не коректувати, в майбутньому її прояви можуть ще більше посилюватися, чому значною мірою посприяє безладний спосіб життя, пристрасть до алкоголю і загальна нестриманість. При порушеною соціальної адаптації хворі можуть здійснювати кримінальні дії.
Прикордонний тип
Прикордонний тип описуваної психопатології також має ряд характерних особливостей. Для людей з прикордонним розладом характерні такі якості: 
- афективна лабільність;
- висока активність когнітивних процесів;
- підвищена вразливість;
- розвинену уяву;
- сугестивність.
Прикордонні особистості завжди намагаються проявляти активність в тих сферах, які на даний момент їм цікаві. Намагаючись функціонувати на межах своєї компетенції, таких люди гостро реагують навіть на незначні труднощі і перешкоди, що виникають на шляху до мети. Таким чином, в повсякденному житті вони переживають найсильніші емоції, які в нормі виникають тільки в стресових ситуаціях.
Починаючи з дитячого і підліткового віку, у особистостей прикордонного типу проявляється схильність до фантазування і підвищена сугестивність. Як правило, їм не вдається побудувати стабільні взаємини з однолітками, а сфери їх інтересів постійно змінюються. Найчастіше маючи спочатку хороші інтелектуальні здібності, такі діти не відрізняються хорошою успішністю зважаючи характерної для них непосидючості і неприйняття загальноустановлених правил і норм поведінки.
Варто зазначити, що серед пацієнтів з прикордонним типом розладу особистості часто зустрічаються люди, які страждають алкогольною чи наркотичною залежністю, злочинці і т.д. Справа в тому, що їм дуже легко вселити будь-яку думку, а тому, опинившись в В «плохойВ» компанії, вони швидко переймають принципи поведінки в ній.
Ще однією проблемою може стати залежність від інших, в тому числі сторонніх людей. Демонструючи надцінні прихильності, хворі можуть практикувати так званий емоційний шантаж, здійснювати демонстративні спроби суїциду і т.п. Таким чином, прикордонні особистості протягом усього життя буквально переходять з крайності в крайність. При цьому у хворих можливі періоди високої активності, які можуть раптово змінюватися дистимией. У важких випадках можливе формування такого явища, як психічна анестезія. Налагодити нормальне життя таким пацієнтам допоможе тільки грамотно сплановане лікування у психотерапевта або лікаря-психіатра.
Діагностика
Діагностика емоційно-нестійкого розладу виконується кваліфікованим лікарем-психіатром, який в подальшому призначає відповідне лікування. Для оцінки стану пацієнта фахівець спостерігає за його поведінкою, що дозволяє виявити характерні порушення емоційного реагування, сприйняття, мислення і інші ознаки захворювання.
Диференціальна діагностика недуги повинна проводитися з різними органічними розладами, що супроводжуються схожою клінічною картиною, але доповнюються розладами потягу, когнітивними і дісмнестіческімі порушеннями.
Терапія
При такому захворюванні психіки, як емоційно-нестійкий розлад особистості, необхідний грамотний підбір терапевтичних методик, здатних забезпечити ефективне лікування зі стійким результатом. Серед психотерапевтичних методик активно застосовується гештальт-терапія, основною метою якої є надання допомоги пацієнту в усвідомленні проблеми, прийнятті відповідальності за свої вчинки і пошуку шляхів для її вирішення. 
Також хороші результати показує лікування за допомогою поведінкової терапії, в ході якої хворий вчиться контролювати власну поведінку і емоційний стан. Пройшовши повний курс такої терапії, пацієнти набувають навички соціальної взаємодії, а також вчаться використовувати правильні захисні механізми у відповідь на будь-які зовнішні подразники. Психотерапевтичні сеанси можуть проходити як в індивідуальній, так і в груповій або сімейній формі. В останньому випадку, відвідуючи заняття з психотерапевтом, члени сім’ї пацієнта також отримують необхідну підтримку і вчаться правильно взаємодіяти з хворим.
Медикаментозне лікування доцільно призначати тільки при імпульсивному типі розладу. Пацієнтам прописуються протисудомні ліки і препарати літію, необхідні для контролю над імпульсами. При наявності ознак депресивного розладу можливий прийом антидепресантів, підвищена тривожність усувається за допомогою препаратів із групи транквілізаторів, а збудливість коректується нейролептическими засобами.
Варто зазначити, що лікування емоційно-нестійкого розладу може бути дуже важким і тривалим, а деякі навіть дуже досвідчені фахівці вважають за краще дистанціюватися від таких пацієнтів. Незважаючи на всі складнощі, дуже важливо звернутися за допомогою і не переривати терапевтичний курс при появі перших поліпшень, адже грамотна корекція часто стає єдиним шансом для хворих знайти нормальне життя.
Загрузка...
