Поведінка і настрій людини є найбільш частими темами для дослідження. Автори відзначають, що когнітивні функції мозку проявляються з неоднаковою інтенсивністю в різні періоди року. Яскраве денне світло впливає не тільки на роботу біологічного годинника, але і значно збільшує вироблення серотоніну. Багато людей, особливо ті, хто живе в північних широтах, страждають від сезонного афективного розладу. Вчені говорять, що чим далі від екватора, тим частіше зустрічається дане розлад.
Визначення впливу тривалості світлового дня проводилося вченими в університеті бельгійського міста Льєжа. Вони з упевненістю заявляють, що пори року в значній мірі впливають на активність і роботу головного мозку. Навіть незважаючи на те, що ми вирішуємо багато завдань однаково добре на протязі всіх чотирьох пір року, деякі рішення даються нам складніше в певну пору року. Наша активність пояснюється певними циркадних ритмів. Щодня ми прокидаємося і засинаємо в певний час, орієнтуючись на тільки на робочий графік, а й на тривалість світлового дня. Проте зміна сезонів впливає на наше самопочуття. Давно відомо, що пік смертей припадає на зиму, а самогубства і насильницька смерть частіше констатуються в осінньо-весняний період.
Для вивчення впливу сезону 28 добровольців провели в лабораторії 45 дня без доступу денного світла і без зв’язку з навколишнім світом. Вони виконували завдання, пов’язані з увагою і пам’яттю, що дозволяло вченим спостерігати за їх активністю і рівнем серотоніну. Таке дослідження проводилися 4 рази на рік — навесні, влітку, восени і взимку. Вчені прийшли до висновку, що період максимальної активності і продуктивності головного мозку припав на період літнього сонцестояння, а взимку думалося вже не так добре. Завдання на запам’ятовування краще виконувалися восени, ніж навесні. Дане дослідження допоможе оптимізувати і поліпшити мозкову діяльність і ставить перед собою мету запобігти появі сезонного афективного розладу.