Синовит тазостегнового суглоба: причини, симптоми, лікування

Фізіотерапія при синовите тазостегнового суглоба

Терапія при патології тазостегнового суглоба

Симптоматика при синовите тазостегнового суглоба

Класифікації патології тазостегнового суглоба

Синовит тазостегнового суглоба — прояви

Синовит тазостегнового суглоба характеризується розвитком патологічних процесів в синовіальній оболонці суглобової головки — скупчення ексудату з наступним розвитком набряку. Код за МКХ 10 — М65 (синовіти або теосіновіти).

Етіологія

Своєчасно не вилікувані патології призводять до розвитку запально-дегенеративних процесів в синовіальній оболонці. Одна з поширених причин розвитку тазостегнового синовіту — травма: вивихи, переломи, удари або підвивихи.
Факторами розвитку хвороби є:

• Аутоімунні патологічні процеси (васкуліт, ревматоїдний артрит);
• Порушення метаболічних і обмінних процесів;
• Алергічні реакції;
• Ендокринні захворювання (подагра, цукровий діабет, ожиріння);
• сифіліс;
• туберкульоз;
• Вроджені патології опорно-рухового апарату;
• Порушення роботи печінки, підшлункової залози;
• Онкологія.

До групи ризику належать люди, які страждають ожирінням, які перехворіли на гонорею або вітряною віспою. Провокувати розвиток синовіту здатні інфекційні збудники: стрептококи, стафілококи, сальмонели або мікоплазми. Синовит гомілковостопного верб колінного суглобів розвиваються за схожими причинами.

Класифікація

Патологія в залежності від етіологічного фактора підрозділяється на наступні форми:

• Інфекційний — виникає при попаданні шкідливих мікроорганізмів у внутрішню оболонку суглобової сумки через відкриті рани, з потоком крові і лімфи;
• Травматичний — в результаті травми синовіальна оболонка продукує надмірну кількість рідини, яку організм не встигає вивести, тому ексудат накопичується в порожнині тазостегнового суглоба;
• Транзиторний синові — часто діагностується у дітей до 15 років, є наслідком перенесеного вірусного захворювання або надмірних фізичних навантажень;
• Реактивний — розвивається внаслідок перенесеної алергічної реакції, виникнення якої спровокували соматичні захворювання або інтоксикація.

Класифікації патології тазостегнового суглоба
За характером випоту синовит тазостегнового суглоба поділяють на такі форми:

• серозний;
• гнійний;
• геморагічний;
• Серозно-фіброзний.

Асептична форма захворювання супроводжується скупчення серозної рідини в порожнині суглоба, а патологія, що виникла в результаті проникнення інфекції в організм, характеризується гнійним ексудатом.
Будь-який вид патології здатний протікати в гострій або хронічній формі. Без правильно підібраного лікування запально-дегенеративні процеси чергуються періодами загострення з ремісією.

Симптоматика

Симптоми синовіту кульшового суглоба залежать від форми і характеру прогресуючої хвороби.
При розвитку асептичної форми синовіту виявляються такі ознаки:

• Біль помірного характеру, прогресуюча при русі або пальпації стегна;
• Обмеження рухливості суглоба при ходьбі і порушення можливості відведення ноги в сторону;
• Набряклість зчленування.

Синовит тазостегнового суглоба, спровокований інфекційними збудниками, відрізняється наступними ознаками:

• Виражений больовий синдром;
• Гіперемія і набряклість тканин;
• Підвищення температури тіла;
• Інтоксикація організму (сонливість, відсутність апетиту, нудота).

При хронічній формі синовит тазостегнового суглоба у дорослих характеризується наступними симптомами:

• Біль у нозі ниючого характеру, що не припиняється в стані спокою;
• Повільно прогресуюча набряклість на ураженій стороні стегна;
• Ексудат з’являється при розвитку ускладнень захворювання.

При хронічному тазостегновому синовите симптоми прогресують поступово, біль відчувається в коліні, потім больовий вогнище зміщується в область стегна.

Симптоматика при синовите тазостегнового суглоба
У дітей синовит часто діагностується у віці 15-15 років, хвороба відрізняється гострим початком, стрімкістю розвитку запалення в ураженому суглобі. Біль яскраво виражена, напади хворобливості переважають в ранкові години — відразу після підйому. Дискомфорт змушує дитину фіксувати ногу у вимушеному положенні (зігнувши в коліні або відвівши стегно в сторону).

Діагностика

Симптоматика захворювання схожа з багатьма патологіями, тому клінічні та інструментальні дослідження необхідні для підтвердження діагнозу і складання плану лікування.
Основні методи діагностики синовіту:

• Огляд. При пальпації кінцівки лікар визначає ступінь деформації суглоба, наявність набряку і гіперемії, скутості руху суглоба;
• Лабораторні дослідження. Підвищення в крові кількості лейкоцитів і збільшення ШОЕ. При реактивному синовите тазостегнового суглоба в аналізах зростає рівень еозинофілів;
• Рентгенологічне обстеження. Знімок підтверджує наявність переломів, вивихів або підвивихів, рідини в суглобової порожнини;
• УЗД. Чи не інвазивний метод, що дозволяє провести оцінку внутрішньосуглобових структур, виявити наявність випоту, дегенеративні процеси хрящів суглоба;
• Пункція з дослідженням ексудату. Пункційної голкою відбувається прокол суглобової порожнини з подальшим забором рідини для мікробіологічного дослідження. Даний метод дозволяє діагностувати наявність або відсутність інфекційного збудника і скласти план лікування.

При підозрі на двосторонній синовіт на розсуд лікаря додатково проводиться МРТ або КТ для оцінки ступеня запально-дегенеративних процесів.

Лікування

При складанні плану лікування синовіту кульшового суглоба враховують джерело захворювання і форму жваво хвороби. Проведена терапія спрямована на:

• Купірування болю і запальних процесів;
• Усунення джерела синовіту при його виявленні;
• Регулювання порушеного обміну речовин.

У разі не виявленого джерела хвороби, терапія спрямована на усунення симптоматики і запобігання ускладнень.

Терапія при патології тазостегнового суглоба

Медикаментозна терапія

Перший етап лікування — це іммобілізація кінцівки. Ногу фіксують за допомогою здавлюють пов’язок або шин, що забезпечують нерухомість ураженого суглоба.
Консервативні методи боротьби з синовітом тазостегнового суглоба ефективні на ранніх стадіях захворювання. Терапія проводиться наступними групами засобів:

• Антибіотики (Цефтриаксон, Ванкомицин або Цефуроксим) — знищують збудника, призначаються при виявленні гнійного синовіту в виглядівнутрішньом’язових або внутрішньовенних ін’єкцій, а також перорально;
• Нестероїдний протизапальні засоби (Ібуклін, Вольтарен або Диклофенак) — призначені для купірування болю і запальних процесів, зняття набряклості. Призначаються при правостороннем синовите у вигляді мазей або гелів, рідше у вигляді ін’єкцій;
• Кортикостероїдні гормональні препарати (Гідрокортизон або Дексаметазон) — мають антигістамінними і протизапальними властивостями, застосовуються в вигляді внутрішньосуглобових ін’єкцій. Дана група препаратів часто використовується для лікування синовіту суглобів у дітей;
• Хондропротектори (Дона або артрит) — запобігають або сповільнюють дегенеративні процеси в хрящах, тому застосовуються у вигляді таблеток або інтрасіновіальних ін’єкцій.

При переході патології в хронічну форму додатково призначаються ферменти — Трипсин або Лізоцин. Вони розщеплюють відкладення в суглобі, тому вводяться препарати безпосередньо в суглобову порожнину.

Фізіотерапевтичні процедури

Для прискорення відновлення функцій суглобів проводять фізіопроцедури:

• Масаж (покращує мікроциркуляцію і знімає м’язовий спазм, у дітей проводиться тільки після купання 1 раз на день протягом 10 днів, а для дорослих курс лікування становить 10-15 процедур);
• електрофорез;
• фонофорез;
• Ударно-хвильовий лікування;
• Лазеротерапія.

Фізіотерапія при синовите тазостегнового суглоба
Обов’язково при лікуванні синовіту проведення гімнастики для відновлення рухливості тазостегнового суглоба, зняття м’язового спазму і прискорення відновних процесів в осередку патології.
Основні види вправ:

• Лежачи на спині, випрямити ноги, потім підняти одну кінцівку від статі, не згинаючи в коліні, і виконувати маятнікообразние руху 10-15 разів, прийняти вихідне положення, повторити вправу іншою ногою;
• Сісти на стілець, максимально випрямивши спину і витягнувши руки вздовж тіла, стопи разом. Здійснити нахил вперед, торкаючись пальцями або долонею до підлоги, повторити вправу 10 разів.

Під час занять допустимо відчуття дискомфорту і напруженості м’язів, при появі болю виконання вправ припинити.

Народні методи

На розсуд ревматолога допустимо поєднувати консервативні методи лікування з народними засобами.
Рецепти для лікування синовіту кульшового суглоба:

• 10г прополісу змішати з 100г горілки і зберігати в темному і прохолодному місці 7 днів. Марлеву тканину змочити в готовому розчині і покласти на хворий суглоб, зафіксувавши компресійної папером і теплою тканиною на 4-6 ч. Повторювати процедуру 10 днів;
• По 1 ст.л. подрібненого деревію, евкаліпта, чебрецю, квіток пижма і листя берези змішати і залити 500 мл окропу, настоювати 1 годину. Готовий настій приймати по ковтку 1 раз в день.

Хірургічне втручання (сіновектомія) проводиться при неефективності консервативної терапії, полягає у видаленні синовіальної оболонки і патологічного вмісту (гною або сторонніх тіл) під загальним наркозом.

Прогноз захворювання

При ранньому виявленні синовіту кульшового суглоба і проведенні лікування прогноз сприятливий — повне одужання із збереженням активності суглоба.
При неефективності проведеної терапії або відсутності лікування існують ризик розвитку ускладнень:

• Панартріт;
• сепсис;
• Гнійний артрит;
• Необоротні дегенеративні процеси в суглобових тканинах з обмеженням руху ураженої кінцівки.

Зазвичай впоратися з патологією вдається за 1-2 тижні, необхідність в оперативному втручанні виникає тільки на пізніх стадіях.
Для попередження ускладнень необхідно не тільки своєчасне звернення до ревматолога і усунення патології, але і попередження травмування кінцівок — обмеження навантажень на суглоби, використання фіксаторів, наколінників, спеціального взуття.