Діастолічна гіпертензія — поширене захворювання, що зустрічається у людей молодого та похилого віку. Іноді гіпертонія прогресує у спортсменів; протікає безсимптомно і діагностується лише при профілактичних оглядах.
Ізольована діастолічна гіпертензія зустрічається набагато рідше, ніж систолічна. Вона супроводжується важкими ускладненнями. Хвороба розвивається у молодих людей, що займаються спортом, практикуючих безконтрольні тренування.
Для систоло-діастолічної артеріальної гіпертензії характерно ураження печінки або нирок, розвиток пороку серця, закупорка артерій, що живлять кров’ю головний мозок.
Причини хвороби
Діастолічна артеріальна гіпертензія — часто діагностуються патологія серцево-судинної системи. 
Основні причини розвитку хвороби:
- зловживання алкоголем;
- куріння;
- спадковий фактор;
- порушення ліпідного обміну;
- збільшення статичних навантажень у людей, що займаються спортом;
- психоемоційний перенапруження;
- цукровий діабет 2 типу;
- ожиріння.
Гіподинамія — один з чинників ризику появи хвороби. Психологічні проблеми ускладнюють перебіг діастолічної гіпертензії — причини виникнення патологічного стану вимагають негайної допомоги не тільки кардіолога, але і психолога. Затримка дихання під час стресу веде до підвищення артеріального тиску і утворенню тромбів.
У хворих людей нерідко визначають надмірну кількість ліпідів в крові, а заняття спортом, пов’язані зі статичним компонентом, викликають розвиток стійкої форми артеріальної гіпертензії. Ризик появи хвороби пов’язаний із загальним ураженням артерій атеросклеротичними бляшками. Патологічний процес змінює будова судинної стінки і збільшує в ній відкладення холестерину.
У людей похилого віку на тлі діастолічної гіпертензії часто виникають важкі ускладнення, що призводять до летального результату.
Прояви хвороби
Якщо функція діастоли порушена, а систола збережена в повному обсязі, у хворого розвивається артеріальна гіпертензія і міопатія. Пацієнт скаржиться на появу симптомів серцевої недостатності:
- задишку;
- зниження стійкості до фізичних навантажень;
- периферичні набряки;
- головний біль;
- порушення зору;
- рухові розлади.
Якщо діастолічний тиск при гіпертонічній хворобі перевищує показник 100 мм рт. ст., пацієнт скаржиться на кровотечу з носа і помутніння зору. Поява систолічної дисфункції лівого шлуночка викликає порушення скоротливості серцевого м’яза.
Під час вагітності головний симптом діастолічної гіпертензії — рівень тиску по V тону Короткова в межах 110-115 мм рт. ст.
Діастолічна гіпертензія у вагітних викликає розвиток прееклампсії, що супроводжується передчасним відшаруванням плаценти, судомами, ДВС-синдромом, набряком легенів, ниркову недостатність.
Показники діастолічної гіпертензії
У вагітної жінки середнє систолічний тиск не повинен перевищувати 126 мм рт. ст., а діастолічний знаходиться в межах 105-90 мм рт. ст. Важка гіпертензія супроводжується тиском діастоли вище 110 мм рт. ст. У пацієнтів у віці 50-60 років при гіпертонічній хворобі середні показники перевищують норму на 10-20 одиниць.
Моніторинг величини нижнього тиску вказує на його добові коливання в межах від 90 до 134 мм. рт. ст. в залежності від статі і віку пацієнта. Діастолічна гіпертензія викликає підвищення тиску до 140/110 мм рт. ст., при цьому у хворого з’являються ознаки ураження органів-мішеней.
Якщо під час діастоли нижній тиск вище 90 мм рт. ст., кровоносні судини страждають від нестачі кровопостачання, що викликає закриття їх просвіту. Діастолічна гіпертензія 3 ступеня характеризується тиском, що перевищує 110 мм рт. ст.
У людей, що займаються спортом, високий тиск з’являється після інтенсивних силових вправ. Його стійке підвищення до 120-130 мм. рт. ст. спостерігається при захворюваннях нирок.
Ускладнення гіпертензії
Тривало протікає хвороба призводить до розвитку серйозних патологій:
- серцевої недостатності;
- діабету;
- атеросклерозу;
- хвороб нирок.
Інсульт — це наслідок гіпертонічних кризів, склерозу або ожиріння. Лікування гострого порушення кровообігу в судинах головного мозку проводять в стаціонарі, застосовуючи сучасну методику — тромболізис.
Постійне підвищення діастолічного тиску призводить до виникнення дефектів в артеріях, викликаючи появу атеросклерозу. Подальший розвиток гіпертензії погіршує стан нирок, порушує кровообіг, транспортування до тканин кисню і поживних речовин
Високий тиск впливає на функцію органу зору. У хворого пошкоджуються судини сітківки ока, з’являється нечітке бачення, запалення кон’юнктиви. Спазм мозкових артерій викликає часті напади головного болю. Якщо страждають коронарні судини, у хворого виникають напади стенокардії.
Ангіоспазм характеризується високим пульсовим тиском. У цьому випадку різниця між показниками систолічного і діастолічного тиску невелика — 10-20 мм рт. ст.
Терапія антигіпертензивними препаратами
Лікування хвороби проводять за допомогою селективних блокаторів АТ 1-рецепторів. Сучасний клас препаратів не викликає появи побічних ефектів: кашлю або ангіоневротичногонабряку.
Постійний прийом лікарських засобів дозволяє нормалізувати тиск при АГ (артеріальної гіпертензії), призупинити збільшення лівого шлуночка серця, відновити його функції. Лікування тільки інгібіторами АПФ не дає стійкого ефекту.
У людей, що займаються спортом, для терапії гіпертензії не використовують діуретики і бета-адреноблокатори, тому що вони відносяться до допінгових засобів.
Бета-блокатори пригнічують утворення реніну в нирках. Гіпертонія лікується за допомогою препаратів, що запобігають розвитку кризу, прийнятих в плановому порядку.
Лікар призначає наступні ліки:
- анаприлин;
- коргард;
- віскен;
- атенолол;
- карведилол;
- Небіволол.
Інгібітори АПФ — базові препарати, рекомендовані для лікування гіпертонії.
Пацієнту необхідно пити ліки тільки за призначенням лікаря. Кратність прийому таблеток Каптоприлу, зофеноприл, беназеприл може бути різною. Не рекомендується використовувати Клофелін, тому що у препарату багато побічних дій.
При непереносимості інгібіторів АПФ призначають Кандесартан, Лозартан, Лосакор. При підвищених значеннях холестерину необхідно приймати препарати Ліпостабіл, Мевакор, Зокор. Короткочасну перерву в прийомі лікарського препарату від тиску може спровокувати розвиток гіпертонічного кризу.
Блокатори рецепторів ангіотензину II
Лікування препаратами Валсартан, Лозартан і Епросартан протипоказано при зневодненні організму, пониженому вмісті іонів калію в сироватці крові, індивідуальної непереносимості. Лікар пояснює хворому принцип дії ліки, що запобігає розвиток гіпертензії. Таке лікування дозволяє зберегти обмін речовин, не порушити функцію бронхів, відновити роботу нирок.
Залежно від часу підвищення тиску лікар визначає, в який час доби краще приймати препарат з групи сартанів. Лозартан дозволяє збільшити фізичне навантаження пацієнтам, що страждають серцевою недостатністю.
Якщо діастолічний тиск збільшується після обіду, хворий п’є ліки в другій половині дня. Іноді прийом препарату викликає поява побічних ефектів.
Блокатори рецепторів ангіотензину II не призначають вагітним жінкам, підліткам до 18 років, під час грудного вигодовування. Валсартан надає позитивний ефект на пацієнтів незалежно від віку, рівномірно знижує тиск протягом доби.
Антигіпертензивні ліки впливають на відновлення функції лівого шлуночка серця, покращують якість життя пацієнта і зменшують симптоми серцевої недостатності: задишку і хрипи в легенях.
Сечогінні ліки
Комбіноване лікування діастолічної гіпертензії призводить до зниження тиску. Діуретики призначають пацієнтам з неускладненою формою хвороби. Препарати не рекомендують для лікування хвороби в якості монотерапії.
Безконтрольний прийом сечогінних засобів викликає аритмію. Діуретики запобігають розвитку гіпертрофії лівого шлуночка серця і зменшують діастолічний об’єм серця. Сечогінні препарати часто комбінують з іншими лікарськими засобами:
- амлодипіном;
- Лізиноприлом.
Діуретики рекомендують для лікування багатьом пацієнтам, які страждають від гіпертонії, тому що їх застосування знижує смертність і ризик коронарних ускладнень на 17%.
Режим харчування
Дієта для пацієнтів з високим тиском діастоли складається з продуктів з низьким вмістом холестерину. Хворому необхідно відмовитися від вживання жирів. У раціон включають бобові, овес, моркву, капусту, яблука, чорнослив. Овочі знижують кількість ліпідів в сироватці крові.
Хворому слід відмовитися від маринованих овочів, солоної риби, жирного м’яса, тому що в їх склад входять натрій, консерванти, стабілізатори, барвники. Зловживання алкоголем, міцною кавою і чаєм призводить до підвищення артеріального тиску.
Хворому рекомендують помірні фізичні навантаження, що поліпшують постачання серцевого м’яза кров’ю. Правильно обрана схема лікування допомагає пацієнтові стабілізувати діастолічний тиск.
Загрузка...
