Артроз попереково-крижового відділу хребта: симптоми і лікування, що це таке, причини і як його лікувати

Артроз попереково-крижового відділу — одне з найбільш поширених захворювань хребта. Це пов’язано з тим, що на область попереку припадає значна частина щоденного навантаження, оскільки саме там розташований центр ваги.
Артроз, за статистикою, найчастіше зустрічається у людей після 50 років. З віком хрящова тканина піддається зносу, слабшає і починає руйнуватися, в результаті чого знижується рухливість суглобів і починається запалення.

Содержание

Причини розвитку
Симптоматика
Стадії розвитку
Діагностика
Лікування
Профілактика
Висновок

Причини розвитку

Головний провокуючий фактор розвитку захворювання — вікові зміни хрящової і суглобової тканини. Крім артрозу попереково-крижового відділу хребта через вікових дегенеративних змін можуть виникати такі патології — артроз міжхребцевих суглобів поперекового відділу хребта і артроз міжхребцевих суглобів поперекового відділу.
Захворювання розвивається на тлі деструктивно-дистрофічних процесів, що протікають в області попереково-крижового відділу . Артроз може бути первинним (самостійним) або вторинним (спровокованим супутніми захворюваннями і патологічними процесами інших систем організму).
Причини первинного артрозу:

Пошкодження і травми, отримані в результаті механічної дії.

Спадкові порушення опорно-рухового апарату.

Надмірні навантаження на область попереку (зайву вагу, підняття важких предметів, сидяча робота).

Дегенерація міжхребцевих дисків.

Природний процес старіння організму.

Вторинні причини артрозу попереково-крижового відділу хребта:

Порушення гормонального балансу.

Аутоімунні порушення (подагра, хондрокальциноз і інші).

Порушення кровообігу, захворювання судин.

Порушення роботи ендокринної системи.

Захворювання опорно-рухового апарату (інфекційного та дистрофічного характеру).

Симптоматика

На ранніх стадіях захворювання виявити досить важко , Так як відчуття тяжкості в попереку і відчуття дискомфорту хворий списує на втому і перевтома від знаходження в одній позі або, навпаки, від сильного фізичного навантаження.
Явні ознаки захворювання проявляються тоді, коли вже почався запальний процес в хрящових тканинах:

Біль , Що підсилюється при навантаженнях, ниючий в стані спокою.

Слабкість і швидка стомлюваність в поперекової області.

Порушення суглобової рухливості , Обмеження у виконанні певних рухів.

Перенапруження м’язів , Відчуття скутості.

Ниючий біль в стані спокою — один із симптомів патології
При тривалому розвитку хвороби дегенеративний процес може зачіпати сусідні області:

порушення функціонування органів таза;

ураження нервових корінців, що відповідають за роботу нижніх кінцівок;

порушення процесу харчування тканин нижніх кінцівок;

м’язова слабкість ніг.

Стадії розвитку

На першій стадії артрозу попереково-крижового відділу хребта з найбільш явних симптомів захворювання хворий відзначає характерний хрускіт при поворотах або нахилах тіла. При цьому він ще не відчуває будь-яких обмежень в суглобової рухливості. Больові відчуття ниючого характеру з’являються лише після інтенсивних навантажень на поперек.
Друга стадія проявляється сильним болем, яка супроводжує кожен рух хворого. Людина не може нормально працювати, він зазнає труднощів при виконанні елементарних фізичних дій.
На третій стадії інтенсивність больових відчуттів не знижується навіть в стані спокою. Відбуваються процеси деформації м’язових і кісткових тканин. На цьому етапі візуально стає помітним викривлення хребетного стовпа.
Четверта стадія являє собою запущений варіант захворювання, відбувається зрощування кісткової тканини міжхребцевих дисків. Найімовірніше, що зміни, що відбулися в будові опорно-рухового апарату, приведуть хворого до інвалідності і паралізації нижніх кінцівок.

Діагностика

Важливо! Діагноз «артроз попереково-крижового відділу хребта» може бути поставлений тільки після проведення комплексного обстеження.

МРТ — один з методів діагностики патології
Воно включає в себе:

Вивчення анамнезу захворювання і життя хворого. Лікар з’ясовує особливості професійної та фізичної діяльності пацієнта, прийняті ним препарати, отримує інформацію про симптоми захворювання.

Об’єктивний огляд хворого. При пальпації лікар визначає хворобливі точки на виході спинномозкових нервів, наявність або відсутність напруженості в поздовжніх м’язах спини. Інтуїтивно пацієнт намагається менше задіяти уражену сторону (при односторонньому процесі поразки) і приймає неприродне положення тіла.

Неврологічне обстеження. При защемленні спинномозкових корінців у хворих знижуються рефлекси колінного і ахіллового сухожилля , Спостерігається зменшення чутливості нижніх кінцівок. При виконанні проби Ласега у людини посилюється больовий синдром в попереку при спробі підняти пряму ногу з положення лежачи.

Загальний аналіз крові показує збільшення кількості лейкоцитів і сироваткового кальцію. Підвищення лейкоцитів є наслідком запального процесу при затисканні корінців спинномозкових нервів.

Рентгенографія поперекового відділу хребта в кількох проекціях дозволяє визначити стадію захворювання.

Комп’ютерна томографія і магнітно-резонансна томографія виявляють ступінь зменшення відстані між хребцями і дозволяють оцінити наявні процеси їх зрощування. За допомогою цих методів діагностики лікар отримує детальну картину про стан м’яких тканин, точне місце розташування ураженої ділянки, наявність або відсутність онкологічних проявів.

Ультразвукове дослідження з допплерографией судин попереково-крижового відділу дає інформацію про характер кровопостачання органів тазу, виявляє наявні відхилення. При наявності ознак судинної патології проводять реовазограмма.

Сканування хребетного стовпа за допомогою радіоізотопів з метою виявлення ділянки його звуження.

Лікування

Отже, що ж таке артроз поперекового відділу і як його лечіть.В Про специфіку захворювання було сказано вище, далі розглянемо підходи до лікування артрозу попереково-крижового відділу. Терапія захворювання повинна орієнтуватися на наявні симптоми, і лікування артрозу попереково-крижового відділу хребта має йти відповідно до стадії захворювання.

Увага! На початковому етапі лікування необхідно усунути фактори, що провокують розвиток захворювання.

Виключити інтенсивні фізичні навантаження, почати роботу по зниженню маси тіла, стежити за харчуванням, контролювати навантаження на область поперекового відділу.
Терапія артрозу попереково-крижового відділу хребта спрямована на досягнення наступних цілей:

Купірування больового синдрому.

Поліпшення рухливості в суглобах.

Регенерація кісткових і хрящових тканин міжхребцевих дисків .

Профілактика подальшого розвитку хвороби.

Лікування артрозу має йти відповідно до стадії захворювання
Для зниження больових відчуттів, поліпшення рухливості суглобів і регенерації тканин хворому призначають медикаментозну терапію, що включає наступні групи препаратів:

Нестероїдні протизапальні препарати. Для ліквідації больового вогнища використовують різні види ліків — « Ібупрофен «,« Індометацин «,« Диклофенак » та інші. Допускається поєднання засобів для внутрішнього і зовнішнього (місцевого) застосування. Варіанти прийому і комбінування терапевтичних засобів необхідно узгодити з лікуючим лікарем.

Препарати для поліпшення кровообігу — « Курантил »,« Трентал «,« Рибоксин »та інші. Ці препарати необхідні для того, щоб в тканинах краще засвоювалися живильні речовини за рахунок підвищення мікроциркуляції. Процес, що активізує потік крові, буде перешкоджати дегенеративних змін в кістковій і хрящовій тканині суглобів.

Хондропротектори необхідні для стимуляції відновлення хрящової тканини суглоба ( «Артрон», «Мукартін», «артепарон» і т.д.).

Міорелаксанти надають розслаблюючий вплив на м’язи спини, що знаходяться в стані спазму.

Антиоксиданти стимулюють відновлення уражених тканин (вітаміни груп Е і С).

Після завершення гострого періоду хворому можуть бути призначені фізіотерапія і комплекс вправ лікувальної фізкультури. Вправи лікувальної фізкультури дозволять зміцнити і відновити м’язовий корсет, розробити суглоби, поліпшити їх рухливість.
Серед фізіотерапевтичних методів в лікуванні артрозу віддають перевагу наступним:

Ультрависокочастотна терапія сприяє зниженню м’язових спазмів і покращує циркуляцію крові в тканинах.

Магнітотерапія запобігає розвитку запальних процесів.

Ультразвукова терапія підвищує ефективність медикаментозного лікування.

Довідка. Якщо консервативна терапія не приносить бажаного результату, то хворому показана хірургічна операція.

Оперативне втручання проводиться з метою встановлення хворому спеціального імплантату, який називається «Спайсер». Імплантат знімає навантаження з міжхребцевих дисків, значно полегшуючи стан хворого.

Профілактика

В якості профілактичних заходів, покликаних унеможливлювати подальше прогресування захворювання, слід обмежувати фізичне навантаження на область попереково-крижового відділу, регулярно виконувати вправи лікувальної фізкультури, стежити за харчуванням і уникати набору зайвої ваги.
Позитивний ефект як попереджають Мерва матимуть масаж і акупунктура.

Висновок

Артроз попереково-крижового відділу — серйозне захворювання, яке при відсутності своєчасного лікування здатне паралізувати людини. При ранньому зверненні до лікаря недуга має позитивний прогноз і високі шанси до одужання.
Комплексна терапія, виконання профілактичних рекомендацій в поєднанні зі здоровим способом життя дозволять людині назавжди забути про це захворювання.