Діабетична енцефалопатія з вираженими порушеннями психіки — ускладнення на тлі такого ендокринного захворювання, як цукровий діабет, переважно першого типу. Важко піддається диференціальної діагностики з іншими захворюваннями центральної нервової системи і подальшої терапії.
Причини і механізм розвитку
Чітко встановленої причини розвитку патології немає, але виділяють кілька факторів:
Механізм розвитку складається з двох компонентів: судинного і обмінного. Перша частина полягає в порушенні судин, зменшенні їх просвіту і проникності, що безпосередньо негативно впливає на трофіку тканин, клітини, нервові закінчення гинуть з відсутності доставки поживних речовин, мікроелементів і кисню, необхідних для процесів енергозабезпечення (синтезу АТФ). Обмінний компонент патогенезу включає утворення супероксидних радикалів, активізацію перекисного окислення ліпідів. Через недостатню кількість кисню весь метаболізм перемикається на анаеробний шлях, в процесі чого виробляється не 38 молекул АТФ, а всього лише 2. Всі перераховані фактори впливають і на імунну систему, розвиваються аутоімунні захворювання, організм виробляє антитіла до власних здоровим клітинам. Також посилюють процес атеросклеротичні ураження судин, захворювання серця, постійно підвищений артеріальний тиск, порушення відтоку ліквору.
Симптоми і ускладнення
Всі симптоми пов’язані з порушенням структури нервової тканини. Перше, на що скаржиться хворий, це головні болі. Їх сила варіюється в залежності від глибини ураження: від нездужання або легкого дискомфорту до давить або пульсуючого больового синдрому. Клінічна картина доповнюється слабкістю, запамороченням, іноді нудотою. У людини спостерігається розлад пам’яті, здатності логічно мислити і аналізувати, втрачається концентрація уваги і виразна мова. Психічні симптоми: зміна поведінки, агресивний настрой до оточуючих, різкі перепади настрою від плаксивості до ейфорії. Можливий розвиток депресивного стану, поява нав’язливих ідей або нічим не підкріплених страхів і фобій. 
При погіршенні стану здоров’я хворого розвивається судомний синдром і зниження рухової активності, епілептичні припадки, больові відчуття в органах травної та сечостатевої системи, зниження чутливості шкірних покривів деяких ділянок тіла і переднепритомний стан. Пацієнт не здатний зробити елементарні руху, самостійно себе обслужити, що вимагає постійної сторонньої допомоги.
Діагностика
Для постановки діагнозу фахівець зобов’язаний вислухати скарги хворого, перевірити симптоми і провести загальний огляд. Лікарю необхідно уточнити анамнез життя і захворювання, супутні патології, а також умови побуту і праці. Лабораторне дослідження крові показує підвищений вміст глюкози, можливо холестерину і тригліцеридів, сліди кетонових тел. Додатково проводиться аналіз на концентрацію інсуліну і сироваткового феритину (заліза). Сечу вивчають на наявність білка, цукру і ацетону. З інструментальних методів дослідження краща комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія для повної візуалізації головного мозку і його оболонок. Важливо провести електроенцефалографію для того, щоб визначити в якій області відбулося порушення роботи органу. Реоенцефалографія дає повне уявлення про стан кровоносних судин, що живлять центральну нервову систему.
Лікування та прогноз
Лікування енцефалопатії консервативне і вимагає постійного контролю над харчуванням і рівнем глюкози в крові. Дієта виключає вживання солодких газованих напоїв, кондитерських виробів і випічки, молочних продуктів з високим вмістом жирів. З овочів і фруктів заборонений картопля, банани, фініки, інжир, виноград і ізюм, а також фруктові соки. З раціону виключаються бульйони і страви з жирних сортів м’яса і риби. 
Терапія передбачає довічне застосування інсуліну, як головний засіб боротьби з гіперглікемією. Для відновлення метаболічних процесів необхідно використовувати антиоксиданти (ліпоєвої кислоти), нейропротектори для поліпшення кровообігу (В «ПірацетамВ»), комплекс вітамінів групи В у поєднанні з аскорбіновою кислотою і ретинолом (В «МільгаммаВ»). При підвищеному вмісті холестерину призначається група статинів (В «АторвастатінВ»). Якщо пацієнт скаржиться на болі в м’язах і обмеження руху, то подібні симптоми знімають протисудомні медикаменти (В «ФінлепсінВ»). При порушеннях психіки необхідна консультація психотерапевта і терапія антидепресантами (В «АзафенВ»), транквілізаторами (В «ДіазепамВ») або психостимуляторами (В «МезокарбВ»). Сильний больовий синдром знімають анальгетики (В «КеторолВ»). Прогноз залежить від рівня цукру, віку хворого, ускладнень патологічного процесу і наявності супутніх захворювань. Поліпшення стану пацієнта настає тільки після повної стійкої компенсації цукрового діабету. При правильно підібраною терапії, перебіг діабетичної енцефалопатії сповільнюється, людина може відчувати себе комфортно досить довгий період часу. Повне лікування неможливо, в зв’язку з уже з’явилися порушеннями структури нервової тканини і наявністю хронічної патології.
Загрузка...
