Енцефаломаляція головного мозку: сутність, діагностика і лікування

Енцефалопатія є не захворюванням, а синдромом, який викликається певними факторами. Являє собою порушення в функціонуванні та структурі головного мозку. Через повільне розвитку зупинити прогрес досить легко. Лікування зводиться до усунення причин. При відсутності належної уваги можливі кома і згодом смерть

Причини

Енцефалопатію поділяють на 2 основні категорії:

• вроджена;
• придбана.

У малюків виникає на тлі:

• різних генетичних збоїв у формуванні мозку;
• родових травм, що вплинули на голівку дитини;
• поразок під час вагітності токсинами, інфекційними агентами.

Залежно від типу енцефалопатії можна виділити конкретні причини розвитку недуги:

На неї впливає:

• наявність важких інфекцій;
• патології в судинах центральної нервової системи;
• присутність новоутворень (Мультікістозная енцефаломаляція);
• травми черепа або мозку (ЧМТ).

З назви зрозуміло, що основною причиною є травма.

З’являється в результаті отруєнь. Виражена найсильнішими розладами нервів і психіки.

Виникає після іонного випромінювання.

Симптоми і ознаки

Обумовлені різновидом енцефалопатії та ступенем розвитку синдрому. Зазвичай спостерігаються:

• порушення сну;
• збої в координації;
• втома, швидка стомлюваність;
• ознаки апатії;
• зниження пам’яті, яке з часом прогресує;
• шум у вухах і голові;
• запаморочення, втрата орієнтації;
• депресія, неможливість впоратися з поганим настроєм;
• сильні головні болі;
• збої в мисленні;
• поява дефектів мовлення;
• судоми кінцівок;
• відсутність інтересу до звичних речей;
• неможливість контролю власних поведінкових реакцій.

Основні методи діагностики

При зборі анамнезу фахівці звертають особливу увагу на:

• скарги пацієнта;
• наявність захворювань в перинатальному періоді і супроводжуючу їх симптоматику;
• спостерігаються патології в судинній системі головного мозку (атеросклероз);
• було в минулому отруєння нейротоксичними речовинами;
• ЧМТ;
• чи вказані в медичній карті хронічні захворювання органів.

Для уточнення діагнозу додатково проводиться інструментальна діагностика:

• Електроенцефалографія. Виявляє ознаки епілепсії, порушення в хвильової активності і ритмах.
• КТ.В Дозволяє оцінити наслідки травм, виявити крововиливи, пухлинний процес.
• МРТ. Знаходить дифузні або вогнищеві ураження центральної нервової системи.
• МРТ з контрастом. Дозволяє виявити патології судин головного мозку.

Лікування

Після аналізу типу енцефалопатії призначається:

• терапія;
• очищення організму від токсинів.

Лікарські засоби призначені для усунення причин появи синдрому, а також виправлення можливих фонових проблем. Для кожного різновиду є свій вид терапії, що враховує:

• ступінь дефектності функціонування ЦНС;
• наявність інших хронічних хвороб.

Звичайною практикою є призначення фізіопроцедур:

• голковколювання;
• інфрачервоний лазер;
• біорезонансне стимулювання.

Додатково показаний масаж. В особливо важких випадках лікарі можуть розглядати ймовірність хірургічного втручання.

Результатом лікування енцефалопатії має стати:

• зниження симптоматики і по можливості повне позбавлення від неї;
• поліпшення мозкового кровообігу;
• налагодження місцевого метаболізму;
• зменшення ознак різних нервових синдромів;
• виправлення когнітивних порушень.

Лікування без використання медикаментозної терапії не приносить результатів. Препарати є основним В «оружіемВ» проти подальшого прогресу енцефалопатії. Без грамотного підбору засобів і відповідального ставлення пацієнта до свого здоров’я хвороба може дійти до стадії коми, а потім і летального результату.

Можливі наслідки

Гнучкість структур мозку істотно підвищує компенсацію, яка вимагається за наявності такого небезпечного захворювання. Відсутність лікування призводить до стійких порушень:

• судинна енцефаломаляція головного мозку — до деменції;
• після травми — до епілепсії;
• білірубінова — до втрати слуху і зору у дітей, появи затримки в розвитку.

Найбільш небезпечні етапи розвитку:

• набряк;
• кома;
• смерть.

Один з важких видів енцефалопатії — енцефаломаляція — розм’якшення тканин головного мозку з формуванням множинних кіст, що супроводжується розвитком серйозних нервово-психічних порушень, які позначаються на способі життя і функціонуванні ЦНС. Згодом симптоми, як і патологія, прогресують. Тому при перших підозрах на даний синдром необхідно терміново звернутися за допомогою до лікарів і ретельно дотримуватися всіх умов лікування.