Епілепсія є патологією нервової системи, причина якої криється в одночасному порушенні великого кількість нейронів в певній ділянці мозку. Таке порушення супроводжується раптовими судорожними припадками. Вона може бути, як вродженою (генетично обумовленої) патологією, так і набутою хворобою. Незалежно від причини і характеру судомних нападів, патологія вимагає ретельно підібраного лікування.
Принцип лікування епілепсії
Лікування переслідує одну мету — максимально скоротити тяжкість і частоту судомних нападів. Це дозволяє в значній мірі поліпшити якість життя пацієнтів. 
Основу терапії складають спеціальні протиепілептичні препарати, дія яких спрямована на регуляцію збудливості головного мозку і зняття судомних станів. Крім цього, проводиться симптоматична терапія, спрямована на ліквідацію вторинних неврологічних і психічних порушень, що розвиваються на тлі епілепсії. Придбана форма може з’явитися в результаті алкогольної інтоксикації, черепно-мозкової травми або онкології головного мозку. Говорячи про придбаної епілепсії , Перед початком лікування пацієнт потребує ретельної всебічної діагностики. Терапія починається з ліквідації причини, що спровокувала розвиток припадків. Протиепілептичні ліки підбирає тільки лікуючий лікар. Схема прийому таблеток також підбирається в індивідуальному порядку. Як правило, лікування починають з малої дози ліків, а потім поступово збільшують кількість препарату.
Ефективність лікування
Про ефективність медикаментозного лікування можна судити лише через кілька років після початку терапії. Правильно підібрані препарати і їх дозування в більшості випадків дають стійкий терапевтичний ефект, який проявляється зниженням частоти та інтенсивності нападів.
Це дозволяє хворим на епілепсію поліпшити якість життя, включаючи соціальні взаємодії і трудові відносини. Щоб добитися хорошого результату, призначені лікарем препарати слід приймати тривалий час і безперервно. 
Принцип дії протисудомних ліків
Лікування епілепсії починається з прийому препаратів, що пригнічують надмірне збудження певних ділянок мозку. Протисудомні ліки для лікування епілепсії допомагають зняти м’язові спазми, тим самим купірувати напад. Такі препарати діляться на кілька груп, які призначені для лікування різних форм патології. Щоб не нашкодити власному здоров’ю, ні в якому разі не можна приймати ліки без консультації лікаря. Дозування і схема прийому підбирається тільки лікарем. У разі придбаної форми хвороби, лікування проводиться безперервно протягом кількох років. Якщо при цьому проводилася симптоматична терапія, спрямована на усунення причини епілептичних припадків, терапевтичний курс дає стійкий результат у відсутності повторних випадків нападу. У разі генетично обумовленої (вродженої) форми епілепсії, схема лікування коректується залежно від особливостей перебігу хвороби. У деяких випадках для поліпшення якості життя пацієнт змушений приймати препарати протягом усього життя.
Препарат финлепсин
Одним з найпопулярніших сучасних препаратів для лікування судомних станів є финлепсин-ретард в дозуванні 200 мг. 
Основною діючою речовиною ліки є карбамазепін. Фінлепсин ретард в інструкції по застосуванню показаний в наступних випадках:
- епілепсія;
- невралгії;
- міалгії;
- діабет;
- алкоголізм.
Дія речовини на людський організм багато в чому повторює дію трициклічних антидепресантів, тому його іноді призначають у складі комплексної терапії психозів і депресій, ускладнених судорожними станами. Ліки показує хороший результат в складі терапії невралгії трійчастого нерва, завдяки знеболюючого ефекту. За свідченнями лікаря препарат може бути призначений в якості антидиуретического кошти при діабеті. Фінлепсин також може бути призначений для лікування мігрені.
Особливості дії
Ліки призначається для лікування судомних нападів, зумовлених епілепсію або алкоголізм. Так як препарат сприяє нормалізації водного балансу, його можуть призначати на додаток до комплексної терапії нецукрового діабету. Крім цього, Еарбамазепін, що входить до складу финлепсина-200 надає антиманиакальное дію, що й обумовлює ефективність препарату при лікуванні таких станів:
- психози;
- хорея;
- алкоголізм;
- прогресуюча деменція;
- депресивні стани;
- шизофренія.
У наркологічних клініках препарат призначають для лікування абстинентного алкогольного синдрому і наркотичної залежності. Проте, таке лікування повинне проводитися тільки в стаціонарі під спостереження медичного персоналу, так як люди з наркотичною залежністю показують швидке звикання до діючої речовини, що може стати причиною низької ефективності терапії.
Як приймати препарат
Як і будь-які протисудомні ліки, финлепсин призначається в індивідуальному порядку. При лікуванні епілепсії терапія починається з мінімальної дози, з подальшим поступовим підвищенням. Тривалість лікування визначається залежно від перебігу захворювання. При лікуванні алкоголізму та наркотичної залежності препарат застосовують тільки під контролем лікаря. Для лікування невралгії та міалгії дозування визначається в залежності від інтенсивності больового синдрому.
Протипоказання і побічні ефекти
Фінлепсин-200 не призначають при індивідуальній непереносимості діючої речовини, а також при порушенні згортання крові і серцевої недостатності. У складі комплексної терапії доцільність лікування визначається лікарем. 
Наступні патології і стану не є абсолютними протипоказаннями, проте лікування повинно проводитися тільки під контролем лікаря:
- підвищений внутрішньоочний тиск;
- захворювання простати;
- пацієнти старше 65 років;
- захворювання печінки;
- алкоголізм і наркоманія.
Якщо дозування препарату підібрана правильно, ліки переноситься добре. Проте, в окремих випадках можливі такі побічні ефекти:
- запаморочення і сплутаність свідомості;
- нудота;
- дезорієнтація;
- тремор пальців рук;
- порушення роботи шлунково-кишкового тракту;
- стоматит;
- зміна артеріального тиску.
Шкірні алергічні реакції зустрічаються досить часто, і проявляються у вигляді висипання і свербіння.
Передозування ліки
Передозування финлепсина-200 може викликати сплутаність свідомості і галюцинації. Також можливі порушення роботи серцевого м’яза і внутрішніх органів. Часто перевищення дози препарату супроводжується нудотою і приступом блювоти, а також запамороченням. При перевищенні дози необхідно якомога раніше прочистити шлунок і прийняти препарати проти інтоксикації. при втрати свідомості слід викликати невідкладну медичну допомогу. 
Ліки відрізняється швидкої усмоктуваністю в кров, тому прийом сечогінних засобів при передозуванні недоцільний.
Особливості прийому вагітним жінкам
Препарат може прийматися під час вагітності, але тільки в тому випадку, якщо користь для матері багаторазово перевершує можливий ризик для плоду. Якщо жінка хворіє на епілепсію і їй показаний довічний прийом ліків, скасування препарату може бути небезпечна, тому під час виношування дитини лікування триває. У всіх інших випадках слід відмовитися від ліків в першому триместрі, так як в цей період можливий розвиток негативних наслідків у плода. У період вагітності финлепсин-200 може стати причиною дефіциту фолієвої кислоти, тому при необхідності лікування слід проконсультуватися з лікарем про методи компенсації шкоди. Препарат проникає в грудне молоко, тому при природному вигодовування від нього слід відмовитися. В іншому випадку можливий розвиток шкірної алергічної висипки у дитини, а також появи ряду неврологічних порушень. При необхідності лікування в період лактації, дитину слід перевести на штучне годування.
Форми випуску і доступність
Ліки випускається в декількох формах, в тому числі і у вигляді таблеток пролонгованої дії. Така форма показана в разі потреби повільного відстроченого вивільнення діючої речовини. 
Ціна аналогічна іншим лікам цієї групи. Якщо препарату немає в наявності в аптеках, необхідно проконсультуватися з лікарем про прийом аналогів, які широко представлені різними фармацевтичними компаніями. При необхідності прийому з іншими медикаментами слід уважно вивчити інструкцію, так як таблетки не поєднуються з деякими діючими речовинами. Слід пам’ятати, що протисудомні препарати є сильнодіючими і можуть викликати ряд побічних ефектів. Цим пояснюється необхідність прийому ліків тільки за призначенням лікаря. Самостійно підібрана терапія може привести до розвитку негативних реакцій організму, аж до станів, небезпечних для життя.
Загрузка...
