Серединний нерв — одна з великих гілок плечового сплетення на ряду з плечовим і променевим нервом. Бере свій початок від двох пучків — латерального і медіального. Йде через частини біцепса (двоголового м’яза). Спереду через ліктьову область досягає передпліччя і локалізується між сгибателями пальців. Через канал зап’ястя потрапляє в долоню. Тут він ділиться на три частини, які додатково діляться ще на сім гілок. Серединний нерв іннервує практично всю верхню кінцівку, так як має довгий шлях і по ходу дає величезну кількість гілок. Відповідає за згинання м’язів передпліччя, за руху великого, середнього і вказівного пальців, можливо відведення і приведення кисті, її обертання. Він відповідає не тільки за рухову активність, але і за чутливість зап’ястя.
Причини поразки
Поразка даного нерва обумовлено впливом внутрішніх і зовнішніх факторів:
Класифікація
Пошкодження серединного нерва класифікують з точки зору хірургії на відкриті і закриті. До відкритих відносять всі типи ран: колоті, рвані, різані, рубані і так далі. Вони можуть зачіпати, крім нерва, сухожилля, і м’язи, і кровоносні судини. До закритих травм відносять забій, розтягнення, струс і здавлення. Захворювання з ортопедичної класифікації ділять на три групи:
- Невропраксія — оборотне ураження нервових волокон;
- Аксонотмезіс — патологія характеризується дегенерацією окремих ділянок нервової тканини;
- Невротмезіс — глибокі пошкодження нервового стовбура, включаючи порушення оболонки зі сполучної тканини.
Невропатія
Невропатія серединного нерва — пошкодження в зв’язку з постійним здавленням анатомічного освіти. Інакше називається синдромом зап’ястного каналу. Найбільша поширеність серед осіб середнього віку — від тридцяти до шістдесяти років. У більшості випадків це захворювання розвивається з одного боку. Головною скаргою пацієнта є біль і оніміння верхньої кінцівки, так як її іннервація порушується, а больові рецептори, навпаки, дратуються. Дискомфорт спочатку турбує тільки вночі, що заважає людині спати. У міру прогресування хвороби симптоми наростають і в денний час доби, що знижує працездатність і якість життя. Неприємні відчуття локалізуються не тільки в області великих суглобів, а й на всьому протязі ходу серединного нерва аж до кінчиків пальців. Спостерігається втрата сил, м’язового тонусу. Захворювання серединного нерва пояснюється порушенням кровопостачання тканин, обміну речовин і доставки кисню. Пацієнт часом не може утримати навіть найлегші і дрібні речі. З цієї ж причини змінюється колір шкіри рук. Так як нерв відповідає ще й за тактильну чутливість, відповідно реакція на зовнішні подразники знижується або відсутня. Хворий не відчуває дотик, температурні коливання. Поступово відзначаються порушення рухів, атрофія м’язів.
Для уточнення виписуються напрямки на лабораторну і інструментальну діагностику. Аналізи крові і сечі дають розширене уявлення про стан здоров’я хворого, його супутніх патологіях (гіпотиреоз, цукровий діабет, нефросклероз). Це важливо для лікаря, так як хвороба могла розвинутися саме через них. Для диференціальної діагностики рекомендується проведення рентгенографії для виключення гриж хребта або остеохондрозу. Безпосереднім дослідженням зап’ястного каналу займається електронейроміографія. Вона визначає локалізацію ураження, його розмір, глибину. Грунтується на підключенні електродів, встановлених на руку, до комп’ютера, який зчитує електричні імпульс з нервового волокна в спокої і процесі руху. Лікування починається з фіксації зап’ястя в правильному положенні за допомогою ортопедичного пов’язки. Медикаментозна терапія включає в себе використання препаратів з вітамінами групи В, нестероїдних протизапальних лікарських засобів (В «ДіклофенакВ»), глюкокортикостероїдів (В «ПреднізолонВ»), судинорозширювальних препаратів (В «ПентілінВ»), сечогінних засобів за показаннями (В «ВерошпіронВ») . Для зняття болю і загального заспокійливої дії застосовуються протисудомні медикаменти (В «ПрегабалінВ») і антидепресанти (В «ДулоксетінВ»). Лікування доповнюється масажем, лікувальною фізкультурою. Невропатія іноді вимагає хірургічне втручання, спрямоване на відновлення або розширення просвіту зап’ястного каналу.
Нейропатія
Нейропатія серединного нерва — патологія, пов’язана з травматизацією верхньої кінцівки, а саме її забоєм, пораненням, переломом. У зв’язку з деформацією кісток кінцівки нервовій системі майже не вдається адекватно іннервувати кисть і пальці. Звідси випливає практично вся клінічна картина. Пацієнт скаржиться на болі в великому, вказівному і середньому пальці, дискомфорт на внутрішній стороні передпліччя. Кисть не здатна виконувати згинальні, розгинальні і обертальні рухи. Зовні спостерігається атрофія м’язів в області бугра біля великого пальця. Втрачається тактильна і температурна чутливість. Невралгія діагностується шляхом дослідження рухів пальців і кисті в цілому. Детально вивчити поразки нерва можна за допомогою ультразвукової діагностики, ультрасонографії та електронейроміографія. Лікування передбачає використання антихолінестеразних засобів (В «ГалантамінВ»), міорелаксантів (В «НоркуронВ»), антиоксидантів (вітамін Е). Терапія доповнюється голковколюванням, лікувальною фізкультурою, масажем. Лікувати шляхом хірургічного втручання потрібно лише в разі сильного розростання сполучної тканини на місці травми, так як це негативно впливає на функціонування нерва. Невроліз серединного нерва виконується за допомогою мікрохірургічних пристосувань і мікроскопа.
Неврит
Неврит серединного нерва — захворювання, пов’язане із запаленням анатомічного освіти. До цієї групи відносять патології як інфекційної, так неінфекційної етіології. Хворий відзначає слабкість в руці, труднощі в згинанні верхніх фаланг пальців. Можливе відчуття поколювання або В «повзання мурашекВ». Зовні спостерігається зміна відтінку шкірних покривів, їх синюшність, надмірна пітливість долоні, набряк кінцівки, порушення структури шкіри і нігтів. При погіршенні стану людини розвиваються трофічні виразки, тріщини епідермісу, м’язи атрофуються і заміщуються сполучною тканиною, в цьому випадку відновлення рухової активності практично неможливо. Невролог зобов’язаний вивчити рухливість рук, починаючи зі здоровою. Він просить пацієнта стиснути долоню в кулак, максимально зігнути кінцівку в області зап’ястя. У результатах лабораторних досліджень видно наявність запалення (збільшення кількості лейкоцитів, швидкості осідання еритроцитів, зменшення білка крові). Додатково діагностується рентгенографією, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії з метою візуально вивчити зону передпліччя і хід серединного нерва. Лікування при розвитку мікроорганізмів починається з застосування антибіотикотерапії широкого спектра дії групи пеніцилінів, цефалоспоринів. Для підняття імунітету необхідно застосовувати комплекси вітамінів, а також імуномодулюючі препарати. У лікування повинні входити нестероїдні протизапальні та протинабрякові препарати, анальгетики. З фізіопроцедур найбільший ефект дає електрофорез знеболюючими медикаментами, імпульсні струми і УВЧ.