Хребет — центральна вісь опорно-рухового апарату (ОРА). Являє собою складну конструкцію, що виконує опорну, захисну, що амортизує, рухову функції. Хребетний стовп має особливу міцність і еластичність. Наприклад, хребет дорослої людини може витримати вертикальне навантаження до 400 кг.
Як будь-який елемент ОДА, хребет схильний до травм і патологічним поразок, що небезпечно порушенням рухливості і погіршенням якості життя людини. Для вирішення таких проблем розроблені різні лікувальні методики, в тому числі хірургічні. Розглянемо, В що таке спонділодез і як він проводиться.
- За способом доступу
- За локалізацією
- За типом кісткової фіксації
- Підготовка
- Як проходить сама операція
Що таке спонділодез
Спондилодез — це методика хірургічного втручання. Її мета — знерухомлення суміжних хребців шляхом їх скріплення, зрощування.
Суть операції полягає в фіксації хребців за допомогою імплантатів з металевого або кісткового матеріалу, а також шляхом установки металевої конструкції зі стрижнів, гвинтів та лози. 
Результатом стає поступове формування єдиного кісткового блоку, що володіє міцністю і нерухомістю. Така освіта виключає з роботи уражену зону, але зберігає цілісність хребта.
Плюси і мінуси
Спондилодез, як будь-яка лікувальна методика, має ряд переваг і недоліків. Основні плюси і мінуси представлені в таблиці:
Переваги
Недоліки
Збереження цілісності хребта
Розвиток ускладнень
Усунення больового синдрому
Сильна травматизація тканин
Поліпшення рухливості
Тривалий відновлювальний період
Усунення викривлень, деформацій та інших уражень
Необхідність повторної операції при відсутності позитивних результатів
Різновиди
У медичній практиці терапії патологій хребта спонділодез використовується не один десяток років. При цьому фахівці безперервно розробляють нові і покращують вже існуючі методики проведення операції. Це дозволяє підвищити ефективність лікування, знизити ризики негативних наслідків і скоротити період реабілітації.
За способом доступу
Залежно від способу доступу при виконанні хірургічного втручання виділяють 3 види спондилодеза:
Використовується ще один підвид операції — трансфорамінальний спонділодез. Він відноситься до заднього типу втручання, так як доступ також здійснюється з боку спини. Але розріз має мінімальний розмір і виконується з певним зміщенням від середньої лінії.
Дії з пошкодженими хребцями проводять за допомогою рентгенологічного обладнання. Метод малотравматичний, але підходить не для всіх випадків. 
За локалізацією
Залежно від області локалізації патологічного процесу розрізняють три типи хірургічного втручання:
Також операції проводять в шийно-грудному і попереково-крижовому відділах, проте в окремі види вони не винесені.
За типом кісткової фіксації
В ході лікувальних дій застосовують кілька видів кісткової фіксації, на підставі чого спонділодез ділиться на вентральний і транспедикулярного.
Вентральний міжтіловий спонділодез — методика, суть якої полягає в стабілізації хребців за допомогою кісткових або металевих імплантатів. Штучний протез встановлюють на місце заздалегідь віддаленого ураженого міжхребцевого диска. Фіксує блок формується через півроку після процедури.
Транспедикулярного спонділодез — спосіб хірургічного втручання, заснований на впровадженні в тіла хребців спеціальних гвинтів, з’єднаних металевими прутиками. Конструкція надійно фіксує пошкоджені хребці.
Показання і протипоказання
До основних показань для проведення операції відносяться:
- травми хребта;
- пухлинні утворення;
- спондилолістез (Зміщення хребця);
- важкі форми остеохондрозу;
- міжхребцеві грижі;
- викривлення і деформації спини;
- звуження ( стеноз ) спинномозкового каналу;
- нестабільність хребців (патологічна рухливість хребців відносно один одного).
Лікувальна методика протипоказана в наступних випадках:
- освіти злоякісного характеру;
- туберкульоз;
- анемія (зниження рівня гемоглобіну в крові);
- серцева недостатність у важкій формі;
- ВІЛ, СНІД;
- порушення згортання крові;
- період після інсульту, інфаркту;
- лейкоз (злоякісна патологія кровотворної системи).
Також методику не застосовують за підвищеної крихкості тіл хребців, яка виникає на тлі остеопорозу — системного захворювання, що характеризується зниженням щільності кісткової тканини.
Хід операції
Правильна підготовка і проведення хірургічного втручання знижують операційні ризики і ускладнення.
Підготовка
Перед операцією пацієнт проходить медичне обстеження, що включає такі заходи:
Також фахівець проводить опитування хворого для виявлення алергії на медикаментозні засоби, які приймає пацієнт.
Приблизно за сім годин до операції пацієнту заборонено приймати їжу і пити.
Як проходить сама операція
Проведення спондилодеза складається з ряду послідовних етапів:
Тривалість процедури залежить від обсягу роботи і складності виконуваних дій. В середньому операція триває від двох до восьми годин.
Післяопераційна реабілітація
Після операції хворого переводять в палату інтенсивної терапії, де він знаходиться два дні. У цей період медичний персонал стежить за станом хворого: контролює пульс, тиск, дихання, функціонування шлунково-кишкового тракту.
Далі пацієнт переходить в загальну палату, де йому надають таку допомогу:
Після виписки пацієнт в домашніх умовах продовжує дотримуватися всіх рекомендацій лікаря, що прискорює відновлювальний період:
- не піднімати тяжкості;
- повністю обмежити будь-які навантаження на один-два місяців;
- здійснювати повільні нетривалі прогулянки на свіжому повітрі;
- містити прооперований ділянку в чистоті і сухості;
- відвідувати лікаря для планового огляду.
У міру поліпшення самопочуття хворого реабілітація доповнюється ЛФК, спрямованої на зміцнення мускулатури спини. Комплекс підбирається фахівцем і перший час проводиться під його контролем.
Після спондилодеза поперекового відділу реабілітаціяВ займає півроку і більше. Точні терміни відновлення безпосередньо залежать від тяжкості порушення, області проведення процедури, віку людини, стану здоров’я.
Можливі ускладнення
Можливий розвиток наступних негативних наслідків:
- поява великих гематом;
- кровотечі;
- больовий синдром, параліч, парез, оніміння;
- неповне зрощення кісткових елементів;
- утворенню тромбів в крові;
- відчуття стороннього тіла в спині;
- порушення функціонування сечового міхура, кишечника, репродуктивної системи;
- розростання рубців в області рани;
- інфікування рани.
Імовірність розвитку негативних наслідків підвищується при наявності зайвої ваги, шкідливих звичок, в літньому віці, при супутніх патологіях.
Висновок
Хірургічне втручання — радикальний і травматичний спосіб лікування, який застосовується при важких патологіях. Щоб уникнути операції, в більшості ситуацій досить своєчасно лікувати патології ОДА і контролювати їх перебіг. Також не варто нехтувати простими профілактичними заходами: правильним харчуванням, медичним наглядом маси тіла, заняттям спортом, веденням активного і здорового способу життя.
Загрузка...
