Хвороба Шляттера колінного суглоба у підлітків, дорослих і дітей — симптоми і лікування

Дослідження при хворобі Шляттера

Симптоми хвороби Шляттера

Стадії хвороби Шляттера

Причини розвитку патології у дорослих

Хвороба Шляттера — зовнішні прояви патології

Консервативні методи лікування кісти на ногах

Хвороба Шляттера — рідкісна патологія, що характеризується некрозом (відмиранням) прикріплення зв’язки надколінка до горбистості великогомілкової кістки, яка проявляється болями в нижній частині коліна. В анатомії колінного суглоба надколінок грає роль блоку, до якого прикріплюється сухожилля чотириголового м’яза стегна. Тому у хворих постійне навантаження на суглоб супроводжується частковим відшаруванням зв’язки від окістя і освітою шишки в області її прикріплення. Розвивається хвороба Осгуда Шляттера у дітей і підлітків, під час інтенсивного росту кісток.
Хвороба Шляттера зареєстрована під кодом МКБ-10 М92.5 (юнацький остеохондроз великої та малої гомілкових кісток).

Хвороба Шляттера — зовнішні прояви патології

Етіологія

Хвороба Осгуда Шлаттера — це різновид остеохондропатии, коли на незрілу кісткову і хрящову тканину в області прикріплення зв’язки впливає статичне навантаження, забезпечуючи місцеві некротичні процеси і больовий симптом. Провокуючими факторами розвитку патології є рухливі види спорту:

• Катання на роликах або ковзанах;
• гімнастика;
• Легка або важка атлетика;
• єдиноборства;
• Волейбол, баскетбол, гандбол, футбол, хокей.

Патологія може розвинутися у дітей з 8-10 років. Крайній термін розвитку у хвороби Шлятеера — підлітковий або юнацький вік до 18 років. У ці періоди зчленування між зв’язкою і окістям до кінця не сформовано і легко травмується. У дівчаток підлітків патологія розвивається рідше, ніж у хлопчиків.
У старшому віці тканини зміцнюються і менш пошкоджуються при динамічних навантаженнях. Іноді хвороба Шляттера зустрічається у дорослих, причиною якої можуть бути:

• Сильні перевантаження колін при професійних видах спорту;
• Часті травми суглоба — вивихи і підвивихи, пошкодження кісткових структур;
• Постійні артрити — інфекційного або аутоімунного характеру.

Причини розвитку патології у дорослих

Клінічні прояви

Симптоми хвороби колін Шляттера ніколи не з’являються гостро. Для синдрому Шляттера характерно поступове початок і наростаюча симптоматика:

• На ранніх стадіях — дискомфортом в колінах у вигляді слабкої ниючий біль при фізичній активності;
• Якщо не припинити навантаження хворобливість посилюється і поширюється переважно на верхню частину гомілки і внутрішню поверхню коліна;
• У міру прогресування хворобливість виникає при ходьбі по сходах, а також під час згинання або розгинання ноги;
• У нижній частині колін з’являється набряк, який порушує функцію колінного суглоба;
• При тривалому перебігу трохи нижче колін з’являється невеличке підвищення, яке може потовщуватись, формуючи шишку;
• Відсутні симптоми запалення (підвищення місцевої або загальної температури тіла, почервоніння ураженої області).

Патологія включає 4 стадії і 3 ступеня ураження:

• Ішемія — недолік кровообігу і відмирання місцевих тканин;
• Початкове загоєння — проростання кровоносних судин в уражену область;
• Відновлювальні процеси — розсмоктування некротичних елементів і їх заміщення;
• Одужання — зазвичай настає до 18 років.

Стадії хвороби Шляттера
Виділяють наступні ступені хвороби Шлятера:

• I ступінь — найлегша. Зовнішня деформація і набряки не спостерігається, пацієнта турбують тільки періодичні слабкі болі в нижній частині коліна;
• II ступінь — нижче надколінка з’являється набряклість, починає формуватися шишка, хворобливість посилюється;
• III ступінь — шишка збільшується в розмірах, може опухати все коліно. Біль з’являється в спокої, носить розлитої характер. Відзначається напруженість м’язів передньої поверхні стегна.

До наслідків хвороби Осгуда Шлаттера відносять зміна позиції колінної чашечки — переміщення її вгору. Іноді розвивається остеоартроз колінного суглоба , Постійна хворобливість. У важких випадках може бути деформація або частковий відрив зв’язки надколінника.

Постановка діагнозу

Велику роль у виявленні захворювання грає зовнішній огляд і рентгенологічне обстеження. Також можливе призначення додаткових методів діагностики для виключення інфекційного ураження суглоба.

Огляд лікаря

 
Попередній діагноз ставиться при виявленні доктором симптомів остеохондропатии. Непрямим ознакою хвороби є дитячий або підлітковий вік, а також дані історії захворювання — поява симптомів після фізичного навантаження.
Як показано на фото хвороба Осгуда Шляттера характеризується набряком і подальшим формуванням шишки в нижній частині коліна.

Симптоми хвороби Шляттера

Рентгенологічне обстеження

Самий інформативний інструментальний метод при даній патології. При дослідженні робляться знімки у двох проекціях — прямий і бічний. Найбільш інформативним є проведення рентгена в динаміці для виявлення процесу прогресування хвороби.
Рентгенологічні ознаки хвороби Шляттера:

• Невеликі В «свісающіеВ» подовження горбистості великогомілкової кістки;
• Наявність одного або декількох кісткових уламків.

Завдяки рентгену вдається відрізнити дану патологію від хвороби Кеніга, що має схожу симптоматику — відламування відмерлого ділянки хрящової тканини, розташованого усередині суглоба. При проведенні рентгена доктор відразу побачить, яка область пошкоджена — бугристость кістки або хрящ.

Інші методи

Для додаткового обстеження можливе призначення радіоізотопного і ультразвукового дослідження, магнітно-резонансної томографії, денситометрії, а також аналізів крові.
Радіоізотопне сканування засноване на введенні в кровотік спеціальних радіоактивних речовин, безпечно впливають на організм.
Денситометрія дозволяє визначити ділянки ураження кісткової тканини і відриви зв’язок від кісток.
УЗД та МРТ виявляють ушкодження зв’язки надколінка, а також ускладнення у вигляді зсуву колінної чашечки і розвиток запалення в суглобі.
Для диференціації від інфекційного і аутоімунного ураження суглоба призначаються:

• Загальний аналіз крові;
• Аналіз крові на ревматоїдний фактор і С-реактивний білок;
• Полімеразна ланцюгова реакція.

Дослідження при хворобі Шляттера

Лікування

Лікування хвороби Шляттера направлено на усунення симптомів, забезпечення спокою ураженої області і створення умов для загоєння ділянок некрозу. Пацієнт спостерігається переважно у ортопеда, а й при необхідності направляється на консультацію до хірурга або травматолога. Лікування хвороби Шляттера у підлітків проводиться і під наглядом педіатра.

Медикаментозна терапія

Вилікувати захворювання за допомогою лікарських засобів не можна, але можливо підібрати препарати для купірування болю, поліпшення місцевого кровообігу і загального зміцнення організму.
Групи препаратів при хворобі Шляттера:

• знеболюючі;
• Нестероїдні протизапальні препарати (Ібупрофен, Диклофенак);
• Міорелаксанти (Мівакрон, Норкурон);
• Вітаміни групи B, D;
• Препарати кальцію.

Консервативне лікування

Даний вид терапії спрямований на зниження рухливості в колінному суглобі, а в важких випадках — на повну його іммобілізацію. Зменшення навантаження на сухожилля прискорить регенерацію, що дозволить позбутися від больових відчуттів і прискорити процес одужання. Для фіксації використовуються:

• Еластичний бинт або пов’язка;
• Ортопедичний наколенник;
• бандаж;
• Гіпс.

Фізіотерапія

Під час процедур фізіотерапії забезпечується вплив на уражену область слабких електричних імпульсів з метою поліпшення кровообігу і прискорення процесів загоєння.
Як фізіотерапевтичних методів використовуються:

• Ударнохвильова терапія — вплив на кісткові і хрящові елементи суглоба імпульсами високої амплітуди;
• Магнітотерапія — застосування магнітних хвиль з лікувальною метою;
• Електрофорез — забезпечує краще проникнення препаратів в уражену область завдяки дії слабкого електричного струму;
• УВЧ терапія — вплив ультрависокочастотного поля на колінний суглоб;
• Інфрачервоне прогрівання;
• Лазер.

Фізіотерапія при хворобі Шляттера

Масаж і ЛФК

Обидві методики проводяться тільки в періоди реабілітації, коли хворобливість і набряки зникають. Помірні фізичні навантаження і масаж забезпечують:

• Розширення кровоносних судин і приплив крові в ураженій області;
• Нормалізацію кровотоку, зменшення набряку та прискорення процесів регенерації;
• Розробку суглоба і зменшення атрофії м’язів.

Оперативне втручання

Операція показана при неефективності консервативної терапії протягом року, тривалості захворювання більше 2-х років, перевищення 18-ти річного віку, формуванні ускладнень у вигляді деформації коліна або відриву зв’язки.

Народна медицина

Лікування захворювання в домашніх умовах має на увазі застосування компресів і масажу з протизапальними ліками, а також розвиваючих вправ. В якості народних засобів можна використовувати компреси на основі меду, ромашки, чистотілу, звіробою, деревію. Актуально застосування ванн з морською сіллю і лікувальних грязей.

Хвороба Шляттера і фізична активність

Перше питання, що задається батьками лікаря — чи можна займатися спортом при захворюванні Шляттера. Високі спортивні навантаження на колінний суглоб негативно впливають на його загоєння, тому в гострий період надмірна активність протипоказана. Рекомендується замінити такі заняття як футбол або волейбол на плавання або велоспорт.
Чи беруть в армію з хвороб Шляттера — дане захворювання не є звільненням від військової служби. Зазвичай до 18 років остеохондропатия вже не проявляє себе. Якщо юнак все ще потерпає від хвороби Шляттера, йому надається відстрочка для лікування.
Хвороба Шляттера — не вирок. При своєчасній діагностиці та адекватному лікуванні можливе повне одужання і відновлення рухової активності пошкодженого зчленування.