Препарати антагоністи альдостерону: механізм дії

Велика частина діуретиків, що використовуються в лікуванні артеріальної гіпертензії, виводять не тільки надлишки рідини, але і натрій з організму. Застосування цих засобів піддає зниження калію і магнію в крові.
Дефіцит цих елементів призводить до порушення діяльності серця і нервової системи. Тому при зниженій концентрації іонів калію, пацієнтам краще застосовувати альдостерону антагоністи.
Препарати антагоністи альдостерону: механізм дії

Механізм дії

Альдостерон вважається найпотужнішим гормоном, що входять до групи мінералокортикоїдів. Він є важливим регулятором балансу води, калію і натрію. Ефектом даної речовини є затримка натрію і рідини замість виділення калію і магнію.
Альдостерон сприяє посиленню реабсорбції натрію не тільки в ниркових канальцях, а й в тонкому кишечнику, а потім знижує виведення даного елемента з потом і слиною, при цьому зворотне всмоктування калію та магнію знижується.
Препарати антагоністи альдостерону: механізм дії
За рахунок затримки рідини підвищується об’єм циркулюючої крові, відповідно відбувається збільшення рівня артеріального тиску. Вищеописані дії натрійзадержівающего ефекту гормону грають важливу роль в патогенезі хронічної серцевої недостатності і артеріальної гіпертензії.
Препарати групи альдостерону антагоністів націлені на блокування впливу аналізованого речовини на мінералокортикоїдні рецептори. Таким чином, вони допомагають вивести з організму воду і натрій, затримати калій і магній, знижуючи тиск.
Тобто діють як калійзберігаючі діуретики. Ці кошти призначені для лікування пацієнтів із захворюваннями серця при підвищеному вмісті альдостерону і зниженому рівні реніну в плазмі крові.
Тривалий час антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів не використовувалися для лікування гіпертонії. Широке застосування знайшли інші сечогінні, що знижують тиск більш ефективно. Однак після проведення безлічі досліджень з’ясувалося, що використання калійзберігаючихдіуретиків покращує самопочуття у хворих.
Антагоністи альдостерону не тільки знижують кров’яний тиск, а й зменшують ступінь вираженості гіпертрофії лівого шлуночка, усувають аритмію, фібриляцію передсердь і знижують частоту тахікардії. Ось чому рекомендується прийом антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів хворим з патологіями серця.
Препарати антагоністи альдостерону: механізм дії

Види калійзберігаючихдіуретиків і їх характеристики

В даний час відомо два типи антагоністів. Першим з них є неселективний тип, до якого належить В «СпіронолактонВ». Крім мінералокортикоїдних рецепторів, його взаємодія здійснюється з прогестеронові і андрогенові.
Другий вид препаратів — селективний. В цьому випадку йдеться про В «Еплеренон». Цей діуретик має високу селективність по відношенню до альдостеронової рецепторів, і абсолютно не впливає на статевих гормони, тому викликає меншу кількість побічних реакцій.
Застосування В «СпіронолактонаВ» показано хворим з наступними патологіями:

  • хронічна серцева недостатність;
  • гіпокаліємія (дефіцит калію);
  • цироз печінки;
  • гиперальдостеронизм (надлишковий синтез альдостерону) ;
  • гіпертонія;
  • альдостерома наднирників.

Препарати антагоністи альдостерону: механізм дії
Призначається розглянутий діуретик виходячи з персональних особливостей, виключно лікарем. Приймати препарат самостійно категорично забороняється, оскільки це може привести до дисбалансу речовин в організмі.
Для тривалої терапії артеріальної гіпертензії у молодих людей рекомендується приймати діуретик В «ЕплеренонВ», оскільки він не впливає на стероїдні гормони. Лікарі радять комбінувати цей засіб з бета-адреноблокаторами, зокрема пацієнтам з гіпертонічною хворобою, що супроводжується аномаліями серця.

Доза лікарського препарату розраховується індивідуально виходячи зі стану водно-сольового обміну і прийому додаткових коштів. Антагоністи альдостерону спільно з іншими калійзберігаючимидіуретиками пропонуються з особливою обережністю.

Ліки від підвищеного кров’яного тиску також посилюють вплив антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів. Перш ніж призначити хворому В «СпіронолактонВ», необхідно досліджувати його гормональний статус.

Спосіб застосування та дози

Терапію калійзберігаючимидіуретиками слід починати з низьких доз. Необхідний контроль показників біохімічного дослідження крові через 148 і 12 тижнів після початку прийому препарату; потім через 6912 місяців і надалі через кожні півроку.
Якщо концентрація калію в крові перевищить 55 ммоль /л, рівень креатиніну підніметься до 221 мкмоль /л, то слід знизити дозування розглянутих лікарських засобів, і уважно спостерігати за показниками біохімічного дослідження крові.
У випадках перевищення вмісту калію в крові 60 ммоль і кількості креатину 310 кмоль /л, потрібно негайно скасувати діуретик і проконсультуватися з лікуючим фахівцем.
Терапія калийсберегающими засобами передбачає полегшення симптомів, запобігання розвитку декомпенсації серцевої недостатності, і знизити ризик смертельного результату. Через кілька тижнів або місяців після початку лікування симптоматика зменшується.
Препарати антагоністи альдостерону: механізм дії

Протипоказання і побічні ефекти

Незважаючи на те що антагоністи альдостерону відносяться до групи слабких діуретиків, знижують тиск, затримують в організмі потрібні елементи, препарати мають ряд протипоказань. Застосування цих лікарських засобів забороняється в подібних випадках:

  • патологічно високий вміст калію в крові;
  • алергія на компоненти препарату;
  • ранній термін вагітності;
  • годування грудьми;
  • тяжка печінкова або ниркова недостатність;
  • підвищена концентрація креатиніну.

Призначення калійзберігаючим ліки хворим на цукровий діабет 2 типу вимагає підвищеної обережності.
Препарати антагоністи альдостерону: механізм дії
Невірно підібрана дозування або самолікування сприяє розвитку побічних реакцій від вживання антагоністів альдостерону. Побічні ефекти перелічені нижче:

  • Гіперкаліємія — патологічний стан, викликане аномально високим рівнем калію в організмі. Нерідко призводить до паралічу м’язів, аритмії, в окремих випадках зупинки серця.
  • Досить часто спостерігаються нудота, блювота, діарея і запаморочення.
  • Рідше відзначається порушення координації руху і формування висипу.
  • Тривалий прийом В «СпіронолактонаВ» призводить до виникнення хворобливості грудної залози, аменореї, порушення менструального циклу і зміни голосу у жінок. У чоловіків діуретик викликає зниження лібідо, імпотенцію, гінекомастію.

Слід запам’ятати, що погіршення функції нирок сприяє підвищенню ризику розвитку гіперкаліємії внаслідок прийому антагоністів мінералокортикоїдних рецепторів. Тому наказати прийом тих чи інших лікарських засобів і їх дозування може тільки кваліфікований фахівець після проведеного обстеження.

1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (Поки оцінок немає)
Загрузка...
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

Adblock detector