Спинномозкова рідина є середовище, яке заповнює мозкові порожнини. За добу організм в середньому виробляє близько 500 мл ліквору, саме цієї кількості достатньо для нормального функціонування організму. Спинномозкова рідина утворюється внаслідок фільтрації рідкої частини крові з форменими елементами через стінки капілярів, з секрецією в подальшому клітин судинних з’єднань. Ліквор знаходиться в шлуночках мозку, вступаючи в наслідок в цистерни мозку і порожнину між оболонками. Дослідження спинномозкової рідини наводиться в період підозр патологічних процесів в ЦНС, хвороб оболонок мозку, наприклад, арахноїдит, менінгіт, енцефаліт і т.д., пухлин і механічних травм. Матеріалом для проведення діагностики є спинномозкова рідина, яку одержують за допомогою люмбальної пункції. 
Функції, що виконуються СМЖ
За своїм складом цереброспінальний ліквор дуже схожий з лімфою, має таку ж структуру і в’язкість. Спинномозкова рідина включає в себе велику кількість різних елементів і складових: вітаміни, гормони, мінерали, сполуки різної органіки і неорганічні ланки, солі, глюкозу і білок. Саме це поєднання необхідних елементів забезпечує гармонійне і оптимальне функціонування систем, які відповідальні за такі функції в організмі:
- процеси обміну речовин. Хімічний склад рідини оптимально налаштований на допомогу нервовій системі в процесі насичення киснем і отриманні необхідного харчування з крові. Саме за допомогою ліквору кров здатна розділитися на поживні речовини, запускається вироблення гормонів, стимулюється робота всього організму з безперебійним функціонуванням внутрішніх систем. Виходячи з того, що СМЖ регулярно оновлюється, циркулюючи по нервовій системі, продукти обміну успішно виводяться і не скупчуються в організмі;
- амортизація. Основна функція спинномозкової рідини — захист, пом’якшення травм і зняття основного навантаження зі спинного та головного мозку за рахунок підтримки їх в підвішеному стані. Завдяки ліквору і тиску створюється захисна оболонка для мозку, яка не дає речовині стикатися з твердими кістковими тканинами.
Якісний і кількісний склад рідини завжди підтримується на одному рівні. Будь-які відхилення в складі сигналізують про початок патологічного процесу всередині організму і вимагають уваги до цієї проблеми. Може збільшитися обсяг ліквору, змінити колір, щільність, виникнути кров’яні вкраплення, гній — все це прямі свідчення для оперативного звернення за медичною допомогою для подальшого проходження обстеження.
Показання для аналізу
Дослідження спинномозкової рідини може бути плановим або ж проводитися екстрено. До останніх відносяться такі чинники:
- підозра на інфекційне захворювання, внаслідок якого запалюються оболонки мозку;
- ризик крововиливу в субарахноїдальний простір;
- необхідність визначення походження інфекційних захворювань (менінгіту і менінгоенцефаліту);
- пухлинне утворення в оболонці мозку або інші патологічні процеси, що вимагають екстреної діагностики.
Іноді пункція спинномозкової рідини проводиться не з метою взяття біоматеріалу для дослідження, а для лікування. Існують випадки, коли антибіотики вводять безпосередньо в спинномозковій рідині.
Етапи діагностики
В ході взяття матеріалу проводиться 5 етапів процедури:
Обсяг ліквору, який вміщує в собі порожнину, складає 290 мл, 170 з яких припадає на внутрішнє розташування — в черепі, 100 — на спинальний відділ і 25 — на шлуночки.
Макроскопічну дослідження
Колір аналізу спинномозкової рідини може розповісти про проблеми в організмі. У нормі ліквор не має кольору, він прозорий і зовнішні показники нічим не відрізняють його від води. Під час хвороби колір взятого матеріалу може відрізнятися від нормального. Щоб порівняти свідчення з нормою, спинномозкову рідину порівнюють з дистильованою водою. 
Про що свідчить зміна кольору в досліджуваному матеріалі:
- від жовто-бурого до зеленого і сірого — пухлинне утворення в мозку, кіста, гепатит. Такий колір ліквору може проявитися у новонародженого при введенні великих доз пеніциліну;
- червоний — крововилив, механічна травма, струс;
- коричневий або темно-вишневий — скупчення крові в місці пошкодження, рідина з міхура.
Прозорість. Цей показник таким же чином порівнюють, що і колір — з дистильованою водою. Помутніння, присутність сторонніх матеріалів, тканин, пластівців, осаду може давати сигнал про патологічний процес. Для подальшого проведення дослідження використовують центрифугування. Якщо після нього спинномозкова рідина залишилася каламутній, значить, процес обумовлений розвитком мікроорганізмів, якщо ж посветлела і придбала нормальний вигляд — наявністю формених елементів. Помутніння може бути викликано великою щільністю білка в складі. Фібринозна плівка при нормальної життєдіяльності організму присутній в мінімальних кількостях. Якщо ж концентрація вище норми, в ході дослідження це буде помітно у вигляді ледь відчутною сіточки, плівки на стінках пробірки, яка покриває досліджуваний матеріал. Якщо ліквор містить велику концентрацію білка, то матеріал після випускання негайно згортається, утворюючи желе. При еритроцитах, що знаходяться в спинномозковій рідині, така плівка утворюватися не буде. Тиск ліквору може значно підвищитися, в основному це пов’язують з наступними факторами:
- пухлини або внутрішньочерепні крововиливи;
- надлишкове скупчення рідини в шлуночках мозку;
- черепно-мозкова травма, струс, механічне пошкодження;
- інфекція, яка спровокувала запалення мозкових оболонок.
Знижений тиск властиво для пухлинних утворень в області хребта, субдурального крововиливу, гематоми.
Мікроскопічне дослідження
Клітинний склад грає важливу роль при обстеженні. Точний підрахунок всіх показників значно спростить дослідження спинномозкової рідини, але важливо підібрати для цього оптимальний час збору матеріалу. Для дослідження потрібен свіжий матеріал, який був зібраний не пізніше, ніж за пів години до діагностики.
Концентрація білка в спинномозковій рідині
Великий вміст білка може вказувати на такі захворювання:
- поліомієліт;
- менінгіт будь-якого типу;
- пухлинне утворення мозку;
- після хірургічного втручання в мозок;
- травма або крововилив в мозок;
- сифілітичний параліч.
Концентрація глюкози в спинномозковій рідині
Високий цукор в лікворі може стати передвісником цукрового діабету, пухлини, енцефаліту або навіть правця. Навпаки низький — менінгіту або новоутворення в м’якій оболонці мозку.
Методи лікування
Після дослідження біоматеріалу лікар повинен встановити першопричину, яка провокує подібні зміни в організмі і тільки після цього розробити напрямки лікування. Всі заходи будуть направлені на усунення каталізатора патології. Саме тому для точності діагнозу необхідні додаткові методи апаратного дослідження, які допоможуть розкрити повну клінічну картину. Для цього використовують КТ або МРТ, цитологію і біохімічні аналізи крові і сечі. Якщо хвороба була спровокована інфекційним запаленням, не уникнути курсу антибіотиків, які знімуть запалення, нормалізують температуру і сприятимуть прискоренню метаболічних процесів. У будь-якому випадку, лікування призначається індивідуально, виходячи з особливостей організму, фізіологічних показників і причини хвороби.
Загрузка...
