Цироз печінки — це хронічне захворювання, яке характеризується заміщенням здорових клітин органу сполучною тканиною. На поверхні печінки утворюються свого роду вузлики, які мають різні розміри і форми, що призводять до деформації органу. Як правило, на початкових етапах розвитку патологічних процесів у пацієнтів виявляється дрібновузлового цироз печінки, який потім поступово переходить в інші форми хвороби — змішану або великовузлове. І причин тому безліч — неадекватно підібрана терапія, аутоімунні процеси в організмі, недотримання рекомендацій лікаря і т.д. При переході в ці форми захворювання функціональність печінки практично повністю порушується без можливості її відновлення.
Механізм розвитку
Дрібновузлового цироз печінки (його також називають Мікронодулярний і портальних) являє собою початкову стадію розвитку хронічних патологічних процесів в органі, при розвитку яких погіршується кровотік в печінкової системі ворітної вени і виникають всі ознаки портальної гіпертензії. Активізація таких процесів обумовлюється впливом негативних факторів на організм, в результаті яких зазначається, що клітини печінки починають відмирати, а на їх місці починає формуватися сполучна тканина.
Її формування є природною захисною реакцією печінки, при якій вона намагається зберегти свою цілісність. Але така реакція призводить до збоїв в її роботі, так як сполучна тканина не може виконувати тих функцій, які здійснювали заміщені клітини. Таким чином виходить, що печінка сама себе повільно В «убіваетВ».
Процес заміщення відбувається дуже повільно. Протягом тривалого часу він може взагалі ніяк себе не проявляти. Тому цироз на початковій стадії свого розвитку виявляється вкрай рідко, в основному при проходженні комп’ютерної діагностики на предмет абсолютно інших захворювань.
Мікронодулярний цироз печінки в більшій мірі виявляється у чоловіків старше 40 років. Найчастіше поштовхом в його розвитку є надмірне вживання спиртних напоїв. Саме з цієї причини дане захворювання часто називають В «хворобою алкоголіковВ». Але потрібно сказати, що не тільки алкоголізм є провокуючим фактором у розвитку цирозу. Існує багато інших причин, які також можуть привести до виникнення цієї недуги. 
Вживання алкоголю негативно позначається на роботі печінки і призводить до руйнування її клітин, тому алкогольна залежність є найпоширенішою причиною розвитку цього захворювань
Причини
Спровокувати розвиток дрібновузлового цирозу печінки можуть різні фактори. Серед них найбільш поширеними є: 
Симптоми пухлини підшлункової залози [/url]
- зловживання алкогольними напоями та наркотичними речовинами;
- неправильне харчування;
- гепатит А, В, С та інші захворювання вірусної природи;
- хімічна і лікарська інтоксикація організму;
- аутоімунні захворювання;
- радіація, опромінення;
- вплив на організм поганої екології;
- вторинний біліарний цироз (в даному випадку мікронодулярний цироз печінки виступає в ролі ускладнення);
- синдром Шегрена;
- деформація жовчних проток;
- печінкові пухлини;
- тубулярний ацидоз печінки;
- гнійний холангіт;
- склерозуючий холангіт;
- кісти жовчної протоки.
Дрібновузлового цироз печінки — це небезпечне захворювання, яке призводить до серйозних порушень в функціональності організму. Його розвиток найчастіше відбувається під впливом відразу декількох факторів і на тлі ослаблення імунної системи. Але, як стверджують вчені, існує ще одна причина розвитку цієї недуги — постійний вплив на організм шкідливих речовин. Як правило, піддаються їх дії люди, що працюють на підприємствах, які потребують регулярного контакту з хімічними рідинами і їх парами. 
Робота на шкідливих підприємствах призводить до розвитку не тільки цирозу печінки, а й інших серйозних захворювань, в числі яких знаходиться і рак
Симптоми
Дрібновузлового цироз печінки проявляється тими ж симптомами, що і великовузлового або змішаний цироз. На самому початку розвитку хвороби не супроводжується вираженою клінічною картиною. Лише в деяких випадках від пацієнтів надходять скарги на:
- швидку стомлюваність, слабкість і млявість;
- кожний зуд;
- почервоніння долонь і особи;
- зниження апетиту і незначну втрату ваги;
- нудоту, яка іноді може супроводжуватися блювотою.
Так як симптоми носять стертий характер, багато пацієнтів не звертаються за допомогою до лікарів, сприймаючи їх виникнення як прояв фізичної і емоційної втоми, незначні травні розлади, викликані неправильним харчуванням і т.д. Але в міру розвитку хвороби клініка посилюється і до вищеописаних симптомів приєднується механічна жовтяниця. Проявляється вона такими ознаками, як пожовтіння шкірних покривів, склер очей і слизових оболонок.
Потім загальна клінічна картина доповнюється ознаками портальної гіпертензії (підвищеного тиску в ворітної вени — сполучна тканина вражає велику частину органу, здавлює його судини і порушує кровообіг). До них відносяться:
- варикозне розширення вен стравоходу, шлунка і кишечника (відзначається при проведенні ультразвукового дослідження);
- розширення підшкірної венозної мережі на животі;
- зменшення розмірів печінки, що легко відзначається при пальпації (також може спостерігатися її ущільнення, нечіткість контурів, горбистість і загостреність країв);
- телеангіоектазія, яка характеризується виникненням судинних зірочок на шкірних покривах, видимих неозброєним оком.
[url=https://podjeludochnaya.ru/files/2017/melkouzlovoj-cirpech-4.jpg]
Зовнішні прояви телеангіоектазії
При важкій формі захворювання може розвинутися асцит. Ця недуга характеризується скупченням рідини в черевній порожнині. Відбувається це через те, що в системі ворітної вени утворюється венозний застій, який супроводжується зниженням проникності судин. Кров починає накопичуватися у венах в великих кількостях, зайва рідина просочується через їх стінки і потрапляє в черевну порожнину (видимі симптоми такого явища відзначаються тільки при скупченні в черевній порожнині більше 2 л рідини).
В силу того, що при розвитку дрібновузлового цирозу печінка втрачає здатність виводити з організму аміак, він починає накопичуватися і надавати токсичну дію на головний мозок. В результаті цього відбувається розвиток печінкової енцефалопатії. Коли так відбувається, загальна клінічна картина також починає доповнюватися такими симптомами:
- зниження швидкості мислення;
- погіршення концентрації уваги і пам’яті;
- порушення якості та циклу сну (в денний час пацієнт відчуває сонливість, в нічний час не може заснути).
Небезпека енцефалопатії полягає в тому, що ця недуга може привести до розвитку печінкової коми, для якої характерно коматозний стан. Вихід з нього проходить дуже важко і в 99% випадків закінчується летальним результатом.
У міру прогресування цирозу кількість сполучної тканини починає перевищувати кількість здорових клітин. В результаті цього орган починає стискатися і зменшуватися в розмірах, що стає причиною виникнення болю і відчуття тяжкості в проекції знаходження печінки. Усередині органу починають формуватися так звані печінкові частки, які ще більше порушують його функціональність і провокують посилення жовтяниці і свербежу. 
Прояви механічної жовтяниці
При розвитку мелькоузлового цирозу порушується згортання крові. Це стає причиною підвищення ризиків відкриття внутрішньої кровотечі, зупинити яке в разі його відкриття швидко не вийде навіть при наданні своєчасної медичної допомоги. А через вітамін-синтетичних порушень у пацієнта значно погіршується стан шкіри, слизових оболонок, волосся і нігтьових пластин (вони відстають, обламуються, покриваються поздовжніми борознами).
Діагностика
На первинному прийомі лікар опитує пацієнта на предмет турбують його скарг, здійснює вивчення анамнезу і фізикальний огляд. Під час огляду виявляються зовнішні ознаки цирозу (жовтушність, венозні сітки, розчухи і т.д.). Однак на підставі симптомів і зовнішніх ознак хвороби лікар не може поставити точний діагноз. Для його підтвердження потрібне проведення повного обстеження, яке включає в себе різні лабораторні, комп’ютерні та інструментальні дослідження.
Самим інформативним методом діагностики дрібновузлового цирозу є біопсія. Дана процедура дозволяє визначити не тільки наявність патологічних процесів у печінці і його тип, а й оцінити функціональність органу і можливість його трансплантації. Однак потрібно сказати, що біопсія — це процедура, яка здійснюється із застосуванням загального наркозу і в силу наявності деяких протипоказань не може проводитися кожного пацієнта. 
Біопсія вважається найефективнішим методом діагностики дрібновузлового цирозу печінки
Тому перш ніж робити біопсію, лікар призначає проведення інших діагностичних методів. Серед них знаходяться лабораторні дослідження:
- загальний аналіз сечі;
- загальний аналіз крові;
- протеінограмма;
- печінкові труби;
- коагулограма.
За допомогою цих лабораторних методів діагностики виявляється підвищення рівнів печінкових ферментів АлАТ, АсАТ, лужної фосфатази, білірубіну. Також виявляються порушення співвідношень білків різних класів і рівня згортання крові, зниження рівня гемоглобіну (анемія), лейкоз і прискорення ШОЕ, що свідчить про наявність запальних процесів в організмі.
Якщо результати лабораторних досліджень покажуть, що в дійсно робота печінки порушена і вона піддалася запалення, для постановки точного діагнозу призначають:
- ультразвукове дослідження черевної порожнини;
- комп’ютерну-томографію;
- магнітно-резонансну томографію.
За результатами всіх цих діагностичних досліджень лікар ставить остаточний діагноз і визначається з подальшою тактикою лікування.
Методи лікування
Лікування дрібновузлового цирозу печінки включає в себе:
- медикаментозну терапію;
- дієтотерапію;
- хірургічне втручання.
Медикаментозна терапія переслідує відразу кілька цілей: надати підтримку функціональності печінки і поліпшити загальний стан пацієнта. Для цього застосовуються такі препарати:
- анальгетики,
- антіфібротікі,
- антиоксиданти,
- імуностимулятори.
Всі таблетки для лікування цирозу печінки призначаються строго в індивідуальному порядку
Однак зловживати прийомом лікарських препаратів при такому захворюванні не варто, так як їх активні компоненти метаболізуються в печінці, робота якої тепер вже порушена. Тому тривалий прийом медикаментів може тільки погіршити перебіг хвороби. Через це лікарі призначають своїм пацієнтам медикаментозні курси, тривалість яких підбирається в індивідуальному порядку.
Обов’язковою умовою в лікуванні дрібновузлового цирозу печінки є дотримання дієти. Як правило, хворим з таким захворюванням призначається лікувальний стіл № 5а. Якщо хвороба ускладнюється асцитом, застосовується лікувальний стіл №10.
Харчування при цирозі печінки грунтуються на наступних принципах:
- перед вживанням їжу потрібно подрібнювати;
- жирні, смажені, копчені і солоні страви повністю виключаються з раціону;
- в щоденному меню повинні переважати свіжі овочі, фрукти і каші;
- дозволяється помірне вживання свіжих фруктових і овочевих соків, нежирної риби і м’яса;
- молочні та кисломолочні продукти повинні вживатися щодня, але вони не повинні містити в собі багато жирів (максимум 25%).
Хірургічне лікування застосовується рідко, як правило, при розвитку ускладнень у вигляді кровотечі із стравоходу. В цьому випадку зупинку кровотечі здійснюють шляхом перев’язування судини, що кровоточить. У деяких випадках застосовують зонд, який встановлюють в стравоході, а потім роздувають балон, який віджимає судини і зупиняє кровотечу. При виникненні асциту застосовується операція під назвою лапароцентез. 
Пересадка печінки — кращий метод лікування цирозу
На жаль, вилікувати цироз не представляється можливим. При його розвитку в печінці активізуються незворотні патологічні процеси, що поступово руйнують його. Призупинити розвиток цирозу можна тільки одним способом — шляхом трансплантації органу. Але і після цієї операції ризики рецидиву цирозу все одно зберігаються.
Прогноз і можливі ускладнення
Дрібновузлового цироз печінки небезпечний:
- асцитом;
- внутрішніми кровотечами;
- печінковою комою;
- онкологією;
- перитонітом.
При розвитку ускладнень на тлі цирозу печінки ризики настання раптового летального результату підвищуються в кілька разів
На тривалість життя при цирозі печінки впливає сукупність кількох чинників, серед яких:
- вік пацієнта;
- умови його проживання, в тому числі і екологічні;
- дотримання пацієнтом всіх рекомендацій лікаря;
- розвиток ускладнень.
До несприятливих прогностичним факторів, що свідчить про прогресивність хвороби, можна віднести:
- значне зменшення печінки, що супроводжується зниженням больового синдрому і зникненням свербежу;
- погіршення показників печінкових проб;
- наростання симптомів печінкової енцефалопатії.
В цілому дрібновузлового цироз печінки має несприятливий прогноз. Адже в незалежності від проведеного лікування, він рано чи пізно перетікає в інші форми цирозу і призводить до летального результату.
Відео по темі:
Загрузка...
