Зовнішній ендометріоз відноситься до числа захворювань, які стають причиною безпліддя. Хвороба не вивчена до кінця, але багато вчених медики вважають, що основною причиною її виникнення і розвитку є порушення гормонального рівноваги і підвищення рівня естрогенів через їх посиленого вироблення.
Ендометрій — шар тканини, яким вистелена внутрішня поверхня матки. У нормі цей шар необхідний для підготовки до прийому заплідненої яйцеклітини. Якщо зачаття не відбувається, це внутрішній шар відторгається і виділяється з менструальною кров’ю. Ні менш важлива наявність хронічних запальних захворювань і відсутність повноцінної регулярного статевого життя, від якої залежить жіноче здоров’я і функціональність ендокринної системи, в тому числі гонад. 
Визначення та стадії розвитку недуги
Збій в роботі ендокринної системи призводить до того, що змінюється спрямованість росту клітин ендометрію. Вони діляться і ростуть в напрямку м’язи матки. В такому випадку виникає внутрішній ендометріоз , Але якщо відірвані клітини ендометрія проникають в очеревину , Розвивається зовнішній ендометріоз. Його небезпека полягає в тому, що недуга здатний вражати органи, розташовані в черевній порожнині і малому тазі. Відірвані клітини можуть проростати:
- в яєчники ;
- в фаллопієві труби;
- в очеревину;
- в сечовий міхур.
Настання вагітності, як і при діагностуванні аденомиоза , Стає практично неможливим через утворення численних спайок і рубців. Хвороба підступна ще й тому, що діагностика її рідко буває своєчасною. Це пов’язано з тим, що жінка не підозрює про наявність хвороби. Менструальний цикл не порушений, якість менструацій не змінюється. Однак виробляються яйцеклітини і фолікули сильно змінені і не функціональні.
Зовнішній генітальний ендометріоз має 4 стадії розвитку:
- Для першої стадії характерно поява окремих точкових вогнищ захворювання.
- У другій стадії кількість вогнищ ендометріозу значно збільшується і вже існують проростання в деякі органи і тканини малого таза.
- Третя стадія характеризується злиттям окремих вогнищ і глибоким проростанням клітин ендометрія в сполучну і інші сусідні тканини. На цьому етапі починається утворення спайок.
- Четверта стадія — великий спайковий процес, утворення грубих рубців, значне ураження органів, розташованих в малому тазу і очеревини. На цій стадії розвитку патологічного процесу відірвані клітини ендометрія здатні прорости в не тільки в сечовий міхур, а й в пряму кишку або в піхві.
Зовнішній ендометріоз піддається ефективної терапії, призначеної висококваліфікованим гінекологом. Жінкам, тривалий час безуспішно намагаються завагітніти необхідно звернутися за медичною допомогою, пройти повноцінне докладне обстеження і лікування. Своєчасне звернення до лікаря стає гарантією позитивного результату. 
Вогнища зовнішнього ендометріозу
Причини виникнення
Існує кілька причин , За якими в організмі жінки розвивається зовнішній ендометріоз:
- Генетична схильність. Жінкам, довгий час не мають дітей і знають про те, що у кого-то з близьких родичок був діагностований один з видів ендометріозу, необхідно в обов’язковому порядку пройти обстеження і уточнити наявність або відсутність цього захворювання.
- До групи ризику входять пацієнтки, які перенесли операції на внутрішніх статевих органах, які зробили кілька штучних переривань вагітності, народжували більше трьох разів, що перенесли діагностичне вишкрібання порожнини матки.
- Схильні до недугу і ті, хто регулярно користується пероральними контрацептивами або проходив лікування з застосуванням гормональних препаратів.
- Наявність хронічних запальних або інфекційних захворювань, які потребують регулярного прийому лікарських препаратів, здатних стати причиною гормонального збою.
- Жінки, які зловживають алкогольними напоями або приймають наркотичні речовини.
Особливість, якою відрізняється цей вид ендометріозу — здатність вражати жінок європеоїдної раси. Представниці монголоидов і негроїдів на цю недугу не страждають.
Сучасні вчені медики не готові назвати одну, найбільш вагому причину розвитку цього захворювання. Вони схиляються до того, що спровокувати його розвиток може будь-який гормональний збій, викликаний прийомом лікарських засобів або стресовою ситуацією, різким погіршенням здоров’я або сплеском вироблення естрогену. Важливий і вік пацієнтки. Для клімактеричного періоду характерний різкий викид гормонів, який здатний спровокувати розвиток хвороби. Допомогти виявити зміни і порушення може обстеження. Саме в момент профілактичного огляду і виявляються багато випадків генітального ендометріозу.
Симптоми і діагностика
Для того щоб своєчасно діагностувати НГЕ необхідно уважно прислухатися до свого організму. Про наявність захворювання можуть свідчити зовнішні ознаки:
- Рясні хворобливі менструації. Навіть якщо сама менструація проходить безболісно, але їй передують болі внизу живота, иррадиирующие в поперек або виникають через кілька днів після закінчення менструації, слід негайно звернутися до гінеколога. Важливо, що з моменту початку менструації болю припиняються, і поновлюються після її закінчення.
- За кілька днів до початку менструації і через кілька днів після неї з’являються виділення, що нагадують запечену кров.
- Хворобливі відчуття і дискомфорт під час статевого акту.
- Безпліддя.
- Порушення функціональності кишечника і сечового міхура . Дефекація і сечовипускання стають болючими.
Зовнішній ендометріоз підступний ще й тим, що виявити недугу під час ультразвукового дослідження практично неможливо. Сучасні гінекологи, маючи під рукою новітнє обладнання, в більшості випадків ставлять правильний діагноз після бимануального огляду пацієнтки. Під час огляду визначається напруженість тканин, болючість, виявляється великий спайковий процес і вогнища з рубцевої тканиною.
Незважаючи на великі можливості комп’ютерної томографії виявити генітальний ендометріоз досить складно. Широко використовуються такі додаткові способи інструментального обстеження як:
- лапароскопія;
- рентгенографія;
- біопсія;
- кульдоскопія;
- гістероскопія;
- кольпоскопія.
Важливо звернути увагу і на зміни з боку психіки і нервової системи. Для хворих зовнішнім ендометріозом характерні істерія і невроз, дратівливість і стан депресії, різні фобії та інші психоемоційні порушення. Детальна і точна діагностика допоможе диференціювати ендометріоз від злоякісного новоутворення. 
Сучасні методи лікування
Лікування зовнішнього ендометріозу починають відразу після підтвердження попереднього діагнозу. Терапевтичні заходи можуть бути консервативними і комбінованими, не менш ефективно хірургічне втручання. Для позбавлення пацієнтки від болю призначають протизапальні нестероїдні препарати. Лікувати недугу сучасні фахівці вважають за краще комбінованими методами, використовуючи гормональні препарати:
- аналоги гонадоліберину;
- оральні контрацептиви;
- препарати прогестерону;
- штучно створені андрогени.
Важливо пам’ятати про шкоду самолікування. Прийом навіть нешкідливих, на перший погляд знеболюючих препаратів, може заподіяти відчутної шкоди і прискорити процес розвитку захворювання. Вибір лікарських засобів здійснює тільки досвідчений фахівець, він же підбирає потрібну дозування. Прийом гормональних препаратів ведеться строго під контролем лікаря.
Загрузка...
