Дана стаття призначена для ознайомлення з лікарським препаратом Мидокалм. Дізнаєтеся, в яких випадках варто і навіть потрібно застосовувати даний препарат. Який механізм дії препарату, до якої фармакологічної групи ліків він відноситься і яким володіє ефектом. Фармакологічний ефект даної групи засобів — розслаблення скелетних м’язів, блокуючий вплив нав нервово-м’язову передачу. Спочатку такі властивості були виявлені у кураре, звідси і назва даної групи — курареподібні кошти.
Міорелаксанти (від греч.В Mys В — м’язи і лат. Relaxatio В — ослаблення) — речовини, що розслаблюють м’язи. Поряд з міорелаксантами периферичної дії існують міорелаксанти центральної дії, наприклад мідокалм (толперизон)
Склад і форма випуску препарату
Мидокалм
Це таблетки, круглої форми які покриті білою оболонкою. Таблетки мають гравіювання з цифрою 150 (дана цифра позначає кількість основної діючої речовини 150мг), яка зображена тільки гладкою стороні. Також є таблетки з маркуванням В «50В», відповідно це кількість діючої речовини. Препарат має слабкий запах.
Крім діючої речовини, склад є допоміжні речовини з мінімальною дозуванням.
Існує також ін’єкційна форма, що відпускається в аптеках у вигляді ампул.
Фармакологічна дія
Мидокалм це курареподібну засіб централізованого воздействія.Установіть, як впливає препарат, не вдається в даний час.
Препарат володіє двома механізмами дії це місцевоанестезуючий і мембраностабілізуючий. Завдяки цим діям препарат блокує деякі рефлекси. Крім цього дії відбувається вторинне гальмування і виділення надійшов кальцію (Са2 +). Препарат полегшує провідність збудження по ретікулоспінальний шляху.
Фармакодинаміка і фармакокінетика
Препарат предотвращаетВ руйнування клітинних мембран, тим самим стимулює мембраностабілізуючий ефект. Це відбувається за рахунок інгібірованих процесів у вигляді перекисного окислення, і стимуляції мембранозв’язаних ферментів.
Препарат має здатність посилювати периферичний кровообіг і зменшувати підвищений тонус м’язів, знижує виражений больовий симптом у м’язах. Даний механізм дії сприяє наданню адреноблокуючими і спазмолітичний ефект, нехай слабо виражений.
Толперизону надає Н-холінолітичний ефект. Потрапляючи в організм, він впливає на рецептори, а саме нікотинові, які знаходяться в постсинаптичних мембранах розташованих в тканинах синокаротидной зони, в скелетних м’язах синапсу, тканинах мозкового шару надниркових залоз, а також гангліях вегетативної нервової системи.
При цьому вираженого дії на відділи нервової системи він не робить.
Мидокалм-Ріхтер ампули
Велика насичуваності препаратом настає черезВ 45 хвилин, після надходження препарату в організм, а саме в крові, хоча всмоктування відбувається через шлунково-кишковий тракт. Період напіввиведення в середньому дорівнює півтора годинах. Мидокалм піддається метаболічним процесам, велика частина У всього надійшов в організм препарату виводяться через нирки у вигляді метаболітів.
Показання до застосування
Пам’ятайте, препарат слід приймати тільки після призначення фахівця. Деякі види захворювань, при яких призначається препарат:
Протипоказання
Лікарський засіб не рекомендується застосовувати при таких захворюваннях як:
- індивідуальні особливості організму;
- міастенія;
- вагітність і період лактації;
- вік пацієнта — діти до 3-років.
Побічні дії
ОсновниеВ побічні дії препарату:
- алергічна реакція через індивідуальної нестерпності препарату;
- індивідуальна підвищена чутливість — головні болі;
- почастішання дихання;
- диспепсичні явища — нудота, блювота, почуття дискомфорту.
Інструкція по застосуванню
На даний момент існує кілька способів застосування мидокалм: у вигляді таблеток, капсул і ін’єкцій.
Дорослим і дітям з 14 років дозування Мідокалму в таблетках — 50 мг * 2-3раза в день, поступово підвищуючи дозу препарату до 150 мг приймаючи також 2-3 рази на день. Діти у віці 7-14 років доза 2-4мг /кг також 3 рази в день.
Дітям у віці від 3 до 6 років доза 5 мг /кг * 3рази в день.
Таблетки Мидокалм
Ін’єкційний вид препарату приймають внутрішньом’язово і внутрішньовенно . Дозування ін’єкції Мідокалму повинна бути узгоджена з лікуючим лікарем. Дорослим вона зазвичай становить по 100 мг 2 рази на добу, при внутрішньовенному введенні препарату слід застосовувати по 100 мг 1 раз на добу.
Як приймати мидокалм при остеохондрозі — цим питанням задається дуже велика група людей. Початкова порція дорівнює 50 мг * 3 рази на добу (з подальшим збільшенням дози). Перші семьВ днів пацієнт приймає по 150 мг на добу, то до восьмого дня денна норма становить 150мг * 3 рази на добу, тобто 450 мг. Дозування Мідокалму при остеохондрозі шийного відділу становить: 1 мл — одна ампула препарат вводиться внутрішньом’язово.
При тяжкому перебігу остеохондрозу рекомендується використовувати уколи. Інструкція по застосуванню уколів мидокалм зазвичай 1 мл * 2 рази на 24 години.
Якого — або антидот, ні в одному джерелі не описано, так само як і випадків інтоксикації Мидокалм. Тобто випадків передозування не зафіксовано.
Лікарська взаємодія з іншими препаратами
Яких-небудь обмежень у застосуванні з іншими препаратами немає. Засоби для загальної анестезії, психотропні препарати і периферичні міорелаксанти підсилюють ефект Мідокалму.
При взаємодії з алкогольними напоями виникає негативний ефект — прояв анемії, анорексія, диспепсичні розлади шлунка, сильні головні болі, слабкість.
Аналоги Мідокалму
Таблетки Баклосан
Цінова група Мідокалму составляетВ в середньому 450 рублів:
Баклофен
Відгуки
Застосовував препарат при невралгії, результат не змусив себе довго чекати. Тепер знаючи свою дозування, приймаю його, але під наглядом лікаря.
Вадим. 30 років. Анапа.
УВ мого друга рік тому почалися проблеми з ногою, біль була ниючий. На обстеженні було виявлено хребетна грижа. Пройшовши курс лікування, біль трохи пропала. Лікар призначив даний препарат, після чого біль остаточно зникла.
Андрій 30 років. Самара.
Висновок
За останніми дослідженнями доведено ефективність Мидокалма, при захворюваннях нервової системи та опорно-рухового апарату. Пам’ятайте застосовувати препарат, необхідно строго дотримуючись рекомендацій лікуючого лікаря, щоб уникнути ускладнень.
Адже кожен організм індивідуальний, і інший раз пацієнт не знає супутніх захворювань, носієм яких він є, адже раніше вони не виявлялися.