Неврози являють собою збої в психоемоційному стані людини. У одних людей вони можуть проявлятися у вигляді агресії і зайвої дратівливості, а у інших в панічних атаках і почутті тривоги. Причиною такого явища можуть стати постійні фізичні та розумові перевантаження, стресові ситуації, впадіння в депресивний стан і т. Д. Однак на відміну від депресії, неврозу більше властиво істеричне або нав’язливе стан на тлі різких змін настрою. У більш рідкісних випадках відбувається поєднання цих двох патологічних станів і таке психічний розлад називається депресивним неврозом. Його визначення можна знайти не скрізь, але за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду недуга належить до афективних розладів. Багато лікарів вважають, що депресивний невроз є формою хронічної депресії і лікування проводять в залежності від тяжкості проявів. У терапевтично метою хворому бажано пройти курс сеансів у психотерапевта.
Особливості розвитку патології
Для кращого сприйняття проблеми необхідно зрозуміти за яких обставин відбувається її розвиток. Зазвичай все починається з того, що людина сильно перевтомлюватися або потрапляє в некомфортне для себе обстановку. Відбутися це може на роботі або навіть вдома через конфлікти в родині. Тривале перебування під постійною напругою провокує у людини внутрішній конфлікт і часто викликає незадоволеність власним статусом. Якщо він не зможе впоратися з виниклими проблемами, то виникне емоційна перевантаження внаслідок стресу. Супроводжує цьому явищу постійне відчуття слабкості, а також напади істерії або нав’язливі думки. На відміну від звичайного неврозу, його депресивна різновид проявляється ще й хронічно пригніченим настроєм. Хворий перестає радіти життю і починає постійно скаржитися на свої проблеми стороннім людям замість того, щоб вирішувати їх.
На початку свого розвитку депресивний невроз проявляється у вигляді похмурого настрою і хронічної слабкості. На цьому тлі можливий розвиток таких соматичних проявів:
- Збої в травній системі;
- Слабкий апетит;
- Скачки тиску;
- Запаморочення.
Причини
Найбільш важливим фактором, що впливає на розвиток неврозу депресивного типу, є характер людини. Його індивідуальні особливості грають важливу роль в появі хвороби. Найчастіше вона стосується прямих людей, які напролом йдуть до поставлених перед собою цілей. Вони не схильні брати до уваги чужі думки і дуже переживають, коли не можуть впоратися з проблемами. Серед інших особливостей характеру, які можуть стати причиною депресивного неврозу, можна виділити бажання бути завжди в центрі подій. Такі люди є душею будь-якої компанії, але часто замикаються в собі і не показують справжні почуття. Саме тому може розвинутися невроз. Іноді він також виникає у слабохарактерних людей, нездатних самостійно приймати рішення. Зазвичай вони вважають себе непотрібними суспільству і погано пристосовуються до оточуючих змін. На тлі такої затяжної депресії будь-який зайвий стрес здатний викликати невроз. Серед інших причин депресивного неврозу можна виділити наступні:
- Стресові ситуації і відчуття дискомфорту будинку і на роботі;
- Надто розвинене почуття відповідальності;
- гіперактивність;
- Тривале приховування справжніх почуттів і емоцій;
- Ухвалення подій занадто В «близько до сердцуВ»;
- Труднощі в фінансовому становищі;
- Травми психологічного характеру.
В кожному окремому випадку перераховані причини можуть мати інший результат. У одних людей вони викличуть душевну травму, а інші посміються або не помітять такі проблеми. Саме тому настільки важливо який характер у людини.
Симптоми
Під час діагностики лікар враховує той факт, що при депресивному неврозі симптоми властиві одночасно для 2 патологічних станів. Саме тому важливо звернутися до досвідченого в області психології фахівцеві, щоб розпізнати це захворювання. Складність самостійного виявлення проблеми полягає в тому, що людина не може адекватно поглянути на ситуацію з боку. Він намагається не помічати проблеми і віддаляється від людей займаючись роботою, хобі і т. Д. На думку фахівців, основною відмінною рисою депресії від депресивного неврозу є погляд на життя. Незважаючи на хронічно пригнічений настрій хворий намагається залишатися оптимістом і продовжує виконувати свої обов’язки. Саме з цієї причини люди живуть з цим діагнозом роками і не прагнуть йти до фахівця. Відрізнити цю патологію можна за такими симптомами:
- Відсутність апетиту;
- Збої в ритмі сну;
- Відчуття загальної слабкості;
- Що ставить почуття туги;
- нудота;
- Прискорений ритм серця;
- Перепади тиску;
- запаморочення;
- Зайва сльозливість;
- Використання жестів під час розмови;
- Надто швидка мова.
Починає свій розвиток патологія з соматичних проявів, які часто призводять хворого до гастроентеролога, невролога, кардіолога і т. Д. Поступово депресійне стан погіршується і людина стає вкрай пригніченим. На цьому тлі проявляється легка загальмованість і зміна особистості.
Курс терапії
Лікування неврозів і депресій проводиться за допомогою комплексу заходів, спрямованих на розслаблення нервової системи і підняття самооцінки. Зазвичай в нього входить прийом медикаментів, заняття спортом, сеанси психотерапії і фізіотерапевтичні процедури. Серед найбільш ефективних методів можна виділити роботу з психотерапевтом. Лікар допоможе подивитися на проблему по-новому і постарається змінити погляд хворого на життя. У деяких випадках фахівець застосовує вправи на самонавіювання. Пацієнт повинен буде повторювати певний набір слів для зміни ставлення до ситуації на підсвідомому рівні.
Фізіотерапія підбирається індивідуально. Лікар робить вибір, орієнтуючись на загальний стан хворого. Найчастіше використовуються такі методи:
- дарсонвалізація;
- масаж;
- рефлексотерапія;
- Заняття водними процедурами.
Для швидкого одужання слід займатися спортом. Необов’язково для цього записуватися на певну секцію, так як в більшості випадків вистачає ранкової зарядки і прогулянки перед сном на свіжому повітрі. Приховувати депресивний невроз не варто, так як він піддається лікуванню і не є смертельною патологією. Однак, чим довше людина живе з ним, тим складніше буде усунути цю недугу. Саме тому важливо вчасно звернутися до фахівця, щоб позбутися від цієї неприємної проблеми на ранній стадії розвитку.