Ректороманоскопія: суть процедури, підготовка і проведення

Ректороманоскопія — ендоскопічне дослідження прямого кишечника. Метод дозволяє візуально оцінити слизову оболонку органу, виявити захворювання на ранніх стадіях, а також диференціювати різні патології і поставити більш коректний діагноз. Ректороманоскопія: суть процедури, підготовка і проведення

  • 3 Порядок проведення ректороманоскопії
  • 4 Протипоказання
  • 5 Аноскопія, ректороманоскопія і колоноскопія — відмінності методик
  • 6 У яких випадках необхідно обов’язково пройти обстеження
  • Що дозволяє виявити?

    • розширення гемороїдальних вузлів як зовнішніх, так і важкодоступних для дослідження пальцевим способом внутрішніх; Ректороманоскопія: суть процедури, підготовка і проведення
    • виразки слизової оболонки ( хвороба Крона , неспецифічний виразковий коліт і інші патології);
    • аденома простати у чоловіків;
    • ендометріоз ретроцервікальний у жінок;
    • онкологію ;
    • поліпоз ;
    • запальні зміни ( коліти , туберкуломи, сіфіломи і так далі).

    Підготовка до процедури

    Для об’єктивних даних необхідно попередньо пройти підготовку до процедури. Це дозволить очистити кишечник від калових мас і поліпшить картинку для лікаря-ендоскопіста.
     

    Порядок проведення ректороманоскопії

    Проводиться діагностична процедура під контролем лікаря-ендоскопіста:

  • Пацієнт роздягається нижче пояса.
  • Укладається в положення на лівому боці з підтягнутими до живота ногами або в колінно-ліктьову позу.
  • Лікар розсовує сідниці і оглядає зовнішню поверхню анального отвору.
  • Проводиться пальцеве дослідження прямої кишки для оцінки можливості введення ендоскопічного обладнання.
  • Анальний отвір і окуляр ендоскопа обробляється вазеліном або дитячим кремом.
  • Вводиться апаратура в пряму кишку обертовими рухами на 5 сантиметром. Ректороманоскопія: суть процедури, підготовка і проведення
  • Пацієнту необхідно напружитися, це дозволить розслабити анальний сфінктер і ввести ендоскоп глибше без особливих больових відчуттів.
  • Подкачивают в просвіт кишечника повітря для отримання більш повної картинки, підсвічують оглядається область і проводять апарат далі, ретельно оглядаючи слизову.
  • Якщо є перешкоди проходженню, в просвіт ендоскопа водиться ватний тампон, здатний видалити слиз, калові маси та інші перешкоди огляду.
  • При виявленні поліпа проводиться видалення наросту, його забирають на мікроскопічне дослідження, а ранку припікають для профілактики кровоточивості.
  • При виявленні патологічних утворень проводиться забір біопсії слизової для гістологічного підтвердження діагнозу.
  • Окружність трубки — 5 сантиметрів, її довжина — 15-16 сантиметрів, такий розмір дозволяє оцінити не тільки пряму кишку, а й дистальний відділ сигмовидної кишечника. Процедура неприємна, на початку введення трубки може бути досить болючою. Для полегшення проведення пацієнту можуть провести седацию (одна з технік анестезії) медикаментозними препаратами.

    Протипоказання

    Відносні
    Абсолютні

    • тріщина анального отвору;
    • геморой в стадії загострення, з тромбозом вузлів;
    • парапроктит;
    • звуження просвіту прямої кишки.

    • тяжкість стану хворого: серцева або дихальна недостатність тяжкого ступеня;
    • рясне кишкова кровотеча;
    • прорвався парапроктит — для попередження проходження інфекції в глибші структури.

    Аноскопія, ректороманоскопія і колоноскопія — відмінності методик

    Існує три взаємодоповнюючих діагностичних заходів: аноскопія, ректороманоскопія і колоноскопія. Кожне з них покликане оцінити стан слизової кишечника на різних його рівнях.

    • Аноскопія — малоінформативне метод, який не вимагає наявність спеціальної апаратури. Лікар візуально оцінює стан перехідної слизової анального отвору. Цим методом можна визначити тріщини анального отвору, випадання прямої кишки, поверхневий геморой, парапроктит.
    • Колоноскопія розширює діагностичний пошук до оцінки стану прямої кишки і дистального відділу сигмовидної кишки. Колоноскопія розширює огляд ще більше, охоплюючи всі відділи товстого кишечника: пряму кишку і все відділи ободової, аж до дистального відділу клубової кишки. Тобто є найбільш повним інформативним методом з перерахованих. Ректороманоскопія: суть процедури, підготовка і проведення

    У яких випадках необхідно обов’язково пройти обстеження

    Пройти обстеження необхідно в наступних випадках:

    • больові відчуття в нижніх відділах живота;
    • регулярні запори або навпаки проноси;
    • поява прожилок крові;
    • виявлення прихованої крові при експрес-діагностиці ;
    • патологічні домішки в калі у вигляді гною або слизу ;
    • хронічний геморой;
    • тріщини анального отвору і свищі прямої кишки;
    • ендометріоз у жінок;
    • випадіння прямої кишки ;
    • підозри на онкологію кишечника;
    • онкозахворювання органів малого таза у жінок;
    • підозра на виразку — неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона і т. п .;
    • утруднення сечовиділення у чоловіків, аденома або рак простати.


     
     

    1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд (Поки оцінок немає)
    Загрузка...
    Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
    Добавить комментарий

    ;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!:

    Adblock detector