Захворювання підшлункової залози мають гостру клінічну картину і важко піддаються лікуванню. Завершальним етапом їх розвитку є фіброз або, як його ще називають, склероз підшлункової, при виникненні якого функціонують клітини залози витісняються сполучною тканиною, що стає причиною дисфункції органу. Фіброз підшлункової залози може розвиватися як повільно, так і стрімко, приводячи до серйозних наслідків. І щоб їх уникнути, лікування необхідно починати відразу ж після постановки діагнозу. В іншому випадку все може закінчитися раптовою смертю.
Механізм розвитку
Розповідаючи про те, що таке фіброз підшлункової залози, слід зазначити, що ця недуга не є самостійним захворюванням. Розвивається він в результаті тривалого впливу негативних факторів на організм. І щоб зрозуміти механізм розвитку фіброзу підшлункової залози, потрібно кілька слів сказати про будову цього органу.
Підшлункова залоза складається з 2-х типів тканин:
- паренхіми,
- строми.
Практично всі функції підшлункової здійснюються в паренхімі підшлункової, так як саме вона включає в себе клітини, що виконують ендокринні та екзокринні функції. Строма — це каркас залози.
У тому випадку, якщо орган протягом тривалого часу піддається впливу негативних чинників, функціональність його клітин поступово порушується і в кінцевому підсумку вони гинуть. В результаті цих процесів в залозі утворюються порожнечі, що заповнюються новими клітинами, які, на жаль, не можуть виконувати функції старих. А так як кількість функціонуючих клітин вже знаходиться в дефіциті, вони починають працювати в прискореному режимі, що, знову-таки, призводить до численних втрат. Так і відбувається розвиток даної патології. 
Клітини, що складають паренхіму підшлункової залози
І якщо говорити коротко, що представляє собою фіброз підшлункової, то можна сказати, що він є відповідною захисною реакцією залози, за допомогою якої вона намагається зберегти свою цілісність. Але, на жаль, така реакція працює проти неї, так як вона сама себе руйнує таким чином.
Слід зазначити, що заповнення пустот в залозі може відбуватися як за допомогою залозистої, так і жирової тканини. У першому випадку розвивається фіброматоз, у другому — липоматоз. У деяких випадках діагностуються стану, коли заповнення так званих пустот відбувається одночасно і залозистої, і жировою тканиною. В даному випадку хвороба іменується ліпофіброз підшлункової залози. Найчастіше така патологія супроводжується цукровим діабетом, так як вона стає причиною порушення метаболічних процесів в організмі.
Фіброліпоматоз підшлункової залози — це небезпечне захворювання, яке призводить до повної дисфункції органу. Адже нові клітини не можуть синтезувати гормони, які контролюють обмін речовин, і ферменти, необхідні для переварювання їжі. Більш того, фіброзні зміни в тканинах залози незворотні. Якщо вони виникли, то відновити роботу пошкоджених ділянок підшлункової не надається можливим. При цьому швидке розростання фіброзної тканини нерідко провокує формування в залозі пухлин і кіст, що також негативно позначається на роботі інших органів шлунково-кишкового тракту і загальний стан людини.
Причини
Дифузно-фіброзні зміни в тканинах залози можуть виникати з різних причин. Найбільш поширеними з них є:
- панкреатит (гостра і хронічна форма);
- епідемічний паротит;
- гемохроматоз;
- системна склеродермія;
- вірусні інфекції, в тому числі і грип, що протікає в ускладненій формі;
- неправильне харчування;
- тривалі курси лікування медикаментозними засобами;
- захворювання жовчовивідних шляхів;
- шкідливі звички;
- муковісцидоз;
- часті стреси.
Основною причиною розвитку фіброзу підшлункової є панкреатит, який характеризується запаленням тканин залози (в 90% випадків виникає на тлі неправильного харчування і зловживання алкогольними напоями)
Розглядаючи дану патологію і причини її виникнення, слід окремо розглянути муковісцидоз і кістозний фіброз. Муковісцидоз є вроджене захворювання, яке часто провокує фіброзно-жирові зміни в структурах залози у дітей. Основними симптомами цієї патології є гіперсекреція слизу в підшлунковій, яка має густу консистенцію і перешкоджає нормальному відтоку панкреатичного соку. В результаті цього в паренхімі органу починають формуватися кісти, що мають різні розміри і містять в собі серозну рідину. Так починає розвиватися кистофиброз, який вимагає термінового та адекватного лікування.
Якщо після виявлення кістофіброза пацієнт не буде отримувати необхідного лікування, це може спричинити за собою серйозні наслідки. Кісти мають властивість збільшуватися в розмірах і здавлювати довколишні органи, що призводить не тільки до сильних хворобливих відчуттів, але і до порушення їх функціональності. Перекрут ніжки кісти і її нагноєння — також часто зустрічається ускладнення кістофіброза. Але найбільш небезпечним є стан, що характеризується розривом оболонок кісти, так як її вміст при цьому виливається в черевну порожнину, провокуючи розвиток перитоніту і сепсису.
Симптоматика
Симптоми фіброзу досить-таки різноманітні і багато в чому залежать від причини його виникнення. Дуже важливо вчасно помітити їх виникнення, тому що чим раніше почнеться лікування цієї недуги, тим нижче ризики виникнення на його тлі ускладнень.
У тих випадках, коли фіброзні зміни в паренхімі підшлункової виникли на тлі гострих патологічних процесів в залозі, клінічна картина найчастіше включає в себе:
- блювоту, яка відкривається після вживання їжі;
- біль в епігастральній ділянці оперізуючого характеру;
- зміна характеристик калу (він набуває сіруватого відтінку, містить в собі грудочки неперетравленої їжі і жир, який надає йому неприродний блиск);
- діарея.
Основними ознаками розвитку фіброзу підшлункової є розлади кишечника. Уважно оглядайте кал після дефекації. Зміна його характеру — це перший симптом виникнення патології
Якщо ж розвиток цієї недуги відбувається в результаті тривалих хронічних патологічних процесів в залозі (наприклад, при панкреатиті), то в цьому випадку симптоматика може носити стертий характер. Симптоми слабкі і виникають з певною періодичністю. Серед них найчастіше відзначаються:
- здуття живота;
- зниження апетиту (може з’явитися відраза до деяких продуктів);
- відчуття тяжкості в області шлунка;
- зниження ваги;
- тупа і ниючий біль в лівому підребер’ї.
Певною симптоматики дифузний фіброз не має. Найчастіше симптоми, що виникають при його розвитку, плутають з панкреатитом. Але для постановки точного діагнозу потрібно пройти повне обстеження.
Діагностика
Фіброз підшлункової залози в запущеній стадії зустрічається серед населення не так часто, тому що на сьогоднішній день використовуються сучасні методи діагностики, які дозволяють виявляти захворювання на початкових стадіях його розвитку і негайно приступити до лікування.
Що стосується саме цієї патології, то її лікуванням займається гастроентеролог. При первинному ж огляді він відзначає об’єктивні ознаки розвитку хвороби, серед яких знаходяться:
- дистрофічні зміни;
- сухість шкірних покривів і мови;
- ціаноз;
- почервоніння шкіри обличчя;
- атрофія підшкірної клітковини.
Попередній діагноз лікар може поставити вже на первинному прийомі, однак для його підтвердження потрібно пройти більш детальне обстеження
При цьому в обов’язковому порядку лікарем здійснюється пальпація підшлункової, під час якої він відзначає її ущільнення. Далі відбувається детальне обстеження організму, яке, в першу чергу, включає в себе лабораторні дослідження крові на предмет вмісту в ній білка і визначення рівня альбумін-глобулинового коефіцієнта. В ході лабораторних досліджень виявляється критично низька активність панкреатичних ферментів, що і дає уявлення про тотальну поразку підшлункової.
Щоб зрозуміти, наскільки масштабними патологічні процеси і до жодних порушень вони вже привели, призначається ультразвукове дослідження черевної порожнини. При його проведенні відзначається дифузне підвищення ехогенності органу, неоднорідність його структури і зменшення розмірів. Під час УЗД також може бути виявлено розширення вірсунгова протоки.
Однак найбільш точну інформацію про розвиток патологічних процесів в паренхімі підшлункової дає ендоскопічна ультросографія. За допомогою цього діагностичного методу є можливість виявити лінійні тяжістие включення різної тривалості і форми, горбистість контурів підшлункової та гіперехогенность її паренхіми. Також при використанні даного діагностичного методу оцінюється стан протокового апарату залози і відбуваються в ньому патологічні процеси. 
Ендоскопічна ультрасонографія
Також не менш інформативними методами діагностики фіброзу підшлункової залози є комп’ютерна томографія (КТ) і біопсія.
Методи лікування
Ліпоматоз підшлункової залози [/url]
Лікування даної патології здійснюється декількома способами: консервативним і хірургічним. Консервативна терапія призначається за умови поразки не більше 40% підшлункової. Її основна мета полягає в заповненні зовнішньосекреторної і внутрисекреторной недостатності. Для цього всім хворим без винятку призначається спеціальна дієта (лікувальний стіл № 5п), яка має на увазі під собою вживання продуктів з високим вмістом білка і продуктів, що стимулюють вироблення травних ферментів. При цьому обов’язковим обмеженням є легкозасвоювані вуглеводи. Їх вживання по можливості взагалі виключається.
Паралельно з дієтою призначається етіотропне лікування, дія якого спрямована на усунення причини розвитку фіброзу. А для заповнення нестачі травних ферментів в організмі призначаються спеціальні ферментні препарати.
У тому випадку, якщо фіброз вразив понад 40% підшлункової, здійснюється хірургічне лікування, яке полягає у видаленні ураженої частини залози. Операція може відбуватися кількома способами — лапаротоміческім і лапароскопічним. Останній метод хірургічного втручання є менш травматичним, але його застосування, на жаль, можливо не завжди.
[url=https://podjeludochnaya.ru/files/2017/fibroz-podzhel-7.jpg]
Операція є найефективнішим методом лікування фіброзу підшлункової
Після операції протягом кількох днів пацієнтові призначається голодна дієта, а далі його раціон харчування будується за типом лікувального столу № 5п, про який вже говорилося вище. Також призначається довічний прийом ферментних препаратів.
Прогноз і профілактика
Прогноз при фіброзі підшлункової залози залежить від декількох факторів:
- масштабності поширеності хвороби;
- обсягів функціонування ураженого органу;
- способу життя пацієнта.
Якщо хворий буде вести здоровий спосіб життя і строго слідувати всім розпорядженням лікаря, то у нього є всі шанси прожити довге і щасливе життя. Однак для цього доведеться раз і назавжди відмовитися від алкоголю і куріння, а також правильно і регулярно приймати ферментні препарати.
Що стосується профілактики фіброзу підшлункової залози, то вона полягає у відмові від шкідливих звичок і своєчасному лікуванні патологій, які можуть спровокувати розвиток цієї недуги. Особи, у яких був діагностований фіброз, в обов’язковому порядку повинні підлягати диспансеризації. Їм необхідно кілька разів на рік проходити профілактичні обстеження, які включають в себе лабораторні дослідження калу, сечі і крові, а також УЗД і КТ. За результатами обстежень лікар може періодично коригувати лікування.
Пам’ятайте, що фіброз підшлункової залози є досить небезпечним захворюванням. І його набагато легше запобігти, ніж лікувати. Тому уважно стежте за своїм харчуванням і ведіть здоровий спосіб життя. Ну а якщо так сталося, що ця недуга все-таки виник у вас, суворо дотримуйтесь рекомендацій лікаря. Це дозволить вам уникнути подальшого прогресування хвороби і виникнення на її тлі серйозних ускладнень.
Відео по темі:
Загрузка...
