Онкомаркери — Етова речовини, які виробляються клітинами новоутворення або прилеглими клітинами. Для діагностики і моніторингу ефективності лікування злоякісних пухлин кишечника проводять імунологічне дослідження на виявлення онкомаркерів. На їх концентрацію впливає агресивність зростання пухлини, поширеність процесу, що дозволяє запідозрити рак і оцінити ефективність терапії, визначити ступінь радикального втручання.
Види онкомаркерів кишечника
Онкомаркерів виявлено понад 200 але в клінічній практиці визначають приблизно 20 видів. Серед них є:
- специфічні маркери, які з великою ймовірністю вказують на злоякісний процес конкретної локалізації (наприклад, в кишечнику);
- неспецифічні маркери, що вказують на наявність злоякісного утворення незалежно від його локалізації, або ж володіють низькою чутливістю при раку кишечника.
Аналіз
Для аналізу беруть кров з вени, а також може бути аналіз калу. Аналіз здають в лабораторії, обладнаній для проведення імунологічних досліджень. В основному вони знаходяться при онкодиспансерах. У приватних лабораторіях теж визначають маркери раку, але деякі тести там можуть не проводити. Щоб не втрачати часу краще попередньо дізнатися які онкомаркери там визначають.
Перед дослідженням необхідно підготуватися:
Перед здачею калу на визначення Тu М2-РК не можна:
- проходити рентгенологічне і ендоскопічне дослідження;
- використовувати проносні;
- ставити клізми.
Кал збирають в стерильну ємність.
Для правильної діагностики та оцінки ефективності лікування недостатньо тільки виявити наявність в крові онкомаркерів. Отримані дані необхідно правильно інтерпретувати.
Завантаження
Розшифровка показників
Існує багато методів визначення онкомаркерів, їх концентрацію вимірюють в різних одиницях, тому показники норми в різних лабораторіях можуть варіювати . При моніторингу ефективності лікування необхідно порівнювати показники.
Онкомаркер
Норма
РЕА
- до 35 МО /мл
- у вагітних до 100 МО /мл
СА 19-9
до 37 МО /мл
СА 72-4
до 4 МО /мл
Тu М2-РК
- в калі — до 4 нг /мл;
- в крові — 15 ОД /мл
СА-125
- до 35 ОД /мл
- у вагітних до 85 ОД /мл
СА-242
до 217 ОД /мл
SCC
до 2 нг /мл
АФП
- до 10 МО /мл;
- у вагітних до 120 МО /мл;
- у новонароджених до 100 МО /мл
CYFRA 21-1
до 23 нг /мл
Pj-глобулін
до 5 мкг /мл
ТРА
до 120 ОД /мл
ТРS
до 120 ОД /мл
При розшифровці отриманих даних враховують не тільки концентрацію онкомаркерів, але і їх специфічність, чутливість. На деякі показники впливають і інші фактори. РЕА буває підвищено у курців, алкоголіків.
Концентрація онкомаркерів незначно зростає при запальних захворюваннях (панкреатит, гепатит, хвороба Крона). Тому, якщо аналізи виявили підвищений вміст онкомаркерів, слід проконсультуватися у онколога, гастроентеролога.
Що робити якщо виявлені онкомаркери?
Підвищена концентрація онкомаркерів ні в якому разі не є критерієм діагностики раку. Ці речовини в крові можуть з’являтися в більшій кількості при доброякісних захворюваннях. До того ж найбільшу діагностичну цінність має визначення концентрації онкомаркерів в динаміці: зменшилася або збільшилася їх кількість після операції, консервативної терапії. Такі скринінгові дослідження проводять щомісяця, при підозрі на метастази, для контролю росту пухлини, яку не можна з тих чи інших причин видаляти.
Для діагностики раку кишечника, особливо на ранніх стадіях, аналізу на онкомаркери недостатньо. Хоча б тому, що ці речовини потрапляють в кров при інтенсивному зростанні пухлини.
Рак кишечника запідозрить лікар, коли пацієнт звертається до нього з такими тривожними симптомами:
- раптове схуднення;
- абдомінальний біль ;
- диспепсичні розлади .
Для виявлення злоякісних утворень кишечника проводять:
- пальцеве дослідження прямої кишки ;
- ректороманоскопию ;
- ирригоскопию ;
- МРТ , КТ , УЗД ;
- радіонуклідні дослідження;
- ендоскопію з біопсією.
Як бути якщо діагноз В «ракВ» підтвердився?
Остаточний діагноз В «рак кішечнікаВ» — це не вирок. Як тільки лікар виявив злоякісне утворення необхідно починати лікування. Категорично не рекомендується їздити по бабках, дід, травниця, екстрасенсів. Так можна долікуватися до 4 стадії з метастазами і болісної смерті.
Рак, особливо на початкових стадіях, успішно лікується за допомогою:
- операції;
- променевої терапії;
- медикаментозного лікування (хіміотерапія, прийом цитостатиків, гормональних препаратів).
Більш того, на початкових етапах розвитку хвороби, операції проводять органозберігаючі. А іноді (в залежності від локалізації і виду пухлини) досить консервативного лікування.
На пізніх стадіях вдаються до радикальних методів терапії (резекції), і обов’язково додатково проводять променеву і хіміотерапію.
Якщо при злоякісної пухлини недоцільно робити операцію або всілякі способи лікування вичерпані, вдаються до паліативної допомоги.